Справа № 536/1563/18 Номер провадження 33/814/441/18Головуючий у 1-й інстанції Струков О.М. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП
26 грудня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,
за участю порушника ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою порушника ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2018 року,
Цією постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, пенсіонер,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06 вересня 2018 року о 06 год. 00 хв. керував автомобілем «Mercedes Vito» днз НОМЕР_1 на 90 км автодороги М-22 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зазначає про порушення права на захист, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення в місцевому суді.
Не заперечує обставин проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте стверджує, що після першого продування алкотестера поліцейський не виявив стану сп'яніння, а вже під час повторного тестування прилад показав 0,48 проміле алкоголю.
Наголошує, що після огляду не був відсторонений від керування автомобілем.
Крім цього апелянт зазначає, що у суді першої інстанції не були допитані свідки та працівники поліції.
Заслухавши пояснення порушника та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис події, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приймати участь в судовому розгляді справи та користуватися юридичною допомогою адвоката забезпечене судом апеляційної інстанції.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №147468, ОСОБА_2 6 вересня 2018 року о 06 год. керував автомобілем «Mercedes Vito» в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд проведений на місці зупинки транспортного засобу в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і у водія виявлено 0,48 проміле алкоголю (а.с.1).
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 не заперечував факт керування ним автомобілем на 90 км автодороги М-22 та проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора в присутності двох свідків.
Підтверджуються такі обставини і відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського та поясненнями цих свідків (а.с.4,5).
Як встановив суд, огляд порушника на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським Скотаренком Є.А., який має спеціальне звання капрала поліції, з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Alcotest 6810 №ARВН-0556, в результаті якого у порушника було виявлено 0,48 проміле алкоголю, з фіксацією результатів на паперовому носії, в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як того вимагають приписи розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
При цьому поліцейський у відповідності з п.10 розділу ІІ вказаної Інструкції долучив до протоколу про адміністративне правопорушення акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруковані на папері показники газоаналізатора Alcotest 6810 №ARВН-0556 про наявність 0,48 проміле алкоголю.
Сам порушник погодився з такими результатами огляду, про що власноруч зазначив в акті огляду (а.с.3) та поставив підписи в протоколі про адміністративне правопорушення і в роздруківці показників газоаналізатора (а.с.1, 2).
Жодних заперечень ОСОБА_2 не висловлював усно, що зафіксовано на відеозапису події, і в письмовому вигляді не подавав.
Доводи ОСОБА_2 про те, що він не був відсторонений від керування автомобілем спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого керування транспортним засобом за згодою порушника було передано пасажиру його автомобіля.
За таких обставин, суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку про достатність доказів для ухвалення відповідного рішення без виклику свідків та працівників поліції.
Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону працівниками патрульної поліції при складанні протоколу та суддею під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.
Стягнення накладене у відповідності з приписами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність.
Судове рішення належним чином вмотивоване і відповідає вимогам ст.283 КпАП України. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу, - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.