Рівненський апеляційний суд
26 грудня 2018 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2018 року, -
встановив:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2018 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, який 29 червня 2017 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинив аналогічне правопорушення, а саме - 17 квітня 2018 року близько 12 год. 13 хв. ОСОБА_1, керуючи по вул. Богоявленська, 14 в м.Рівне автомобілем марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, однак на вимогу поліцейського відмовився у присутності двох свідків пройти в установленому порядку медичний огляд в закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимогу пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2018 року щодо нього та закрити провадження у справі.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення за його відсутності. Зазначає, що працівники поліції відмовились на його прохання відібрати в нього письмові пояснення. Доводить, що працівник поліції не є спеціалізованою особою, яка може визначити стан наркотичного сп'яніння.
Також ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо пропуску строку.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рудик В.Р. не з'явилися, не повідомили суд про причини неявки, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 19 листопада 2018 року захисник ОСОБА_1- адвокат Рудик В.Р. отримав оскаржувану постанову, а 29 листопада 2018 року до Рівненського міського суду Рівненської області було подано апеляційну скаргу.
На підставі наведеного строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2018 року в справі №569/5627/17 (а.с.11).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення БД №057144, ОСОБА_1, 17.04.2018 року о 12 год. 13 хв. в м. Рівне по вул. Богоявленська, 14 керував автомобілем марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, а також вчиняв дії по ухиленню від проходження, а саме відмовився надати біологічне середовище - сечу, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №057144 від 17 квітня 2018 року (а.с.2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 квітня 2018 року (а.с.3); відеозаписом правопорушення з камер патрульних (а.с.9); рапортом працівника поліції (а.с.6).
Як вбачається з відеозапису, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Також, вищевказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння в КЗ РОЦПЗН, зазначений огляд стосовно водія ОСОБА_1 не проводився.
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення за його відсутності, що працівники поліції відмовились на його прохання відібрати в нього письмові пояснення, що працівник поліції не є спеціалізованою особою, яка може визначити стан наркотичного сп'яніння, безпідставні та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищевказаними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Суддею під час розгляду справи належним чином з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних вірогідних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, апеляційному суду не надано.
Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені ст.33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст.27, 130 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст.23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
З урахуванням наведеного, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.