Справа № 538/41/18 Номер провадження 11-кп/814/265/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
19 листопада 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170230000675 від 30.10.2017 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ковалі Чорнухинського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.05.2018 року
за участю
прокурора - ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_7
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини справи
Цим вироком, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначено йому покарання виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 2 240,33 грн., моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 790,96 грн. 96 коп.
За вироком суду, 30.10.2017 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 , керуючи технічно справним власним автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Заводське-Піски, рухався із м. Заводське Лохвицького району Полтавської області у напрямку с. Піски Лохвицького району Полтавської області. На виїзді із міста, під час виконання маневру розвороту, грубо порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за наступних обставин.
Так, рухаючись на виїзді із м. Заводське Лохвицького району Полтавської області у напрямку с. Піски Лохвицького району Полтавської області, для виконання маневру розвороту виїхав на ліве, по його напрямку руху, узбіччя. У цей час у зустрічному для нього напрямку руху рухався автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням власника ОСОБА_11 . В цей час, ОСОБА_7 з метою закінчити маневр розвороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, став виконувати рух заднім ходом керованого ним автомобіля із лівого узбіччя, виїхавши при цьому на проїзну частину дороги, чим створив аварійну обстановку для водія ОСОБА_11 , який уникаючи зіткнення, скерував автомобіль ліворуч, внаслідок чого відбувся виїзд його за межі проїзної частини дороги та послідуюче перекидання у лівому, по його напрямку руху кюветі, на дах.
У відповідності до висновку судової авто технічної експертизи №644 від 15.12.2017 року, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачаються невідповідності з вимогами пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Внаслідок порушення ОСОБА_7 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України, пасажир переднього сидіння автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , 1956 року народження отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №260 від 14.12.2017 року на тілі ОСОБА_10 маються тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівої променевої кістки в типовому місці без зміщення відламків, перелому шилоподібного відростка лівої ліктьової кістки без суттєвого зміщення відламків, які утворилися від дії тупих твердих предметів у пасажира переднього сидіння легкового автомобіля, при перекиданні останнього внаслідок даного ДТП, кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_7 не оспорюючи фактичні обставини провадження, кваліфікацію дій та доведеність вини у вчиненні інкримінованого злочину, просить вирок суду відносно нього змінити в частині вирішення цивільного позову зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_10 до 10 000 грн.
При цьому вказує, що заподіяння матеріальної шкоди визнає повністю, а з моральною шкодою не згоден, оскілки потерпіла не надала суду доказів про істотність вимушених змін у її житті, які б могли обґрунтувати заявлену моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. Зазначає, що хотів би повністю компенсувати завдану потерпілій шкоду, але в розмірі 10 000 грн.
Під час апеляційного перегляду підтримав свою апеляційну скаргу.
Позиції інших учасників судового провадження.
Представник потерпілої ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дослідивши надані позивачем докази суд повністю задовольнив позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяних злочином.
Задовольняючи цивільний позов потерпілої та стягуючи з обвинуваченого на її користь матеріальну і моральну шкоду, суд першої інстанції обґрунтовано послався на визнання обвинуваченим в повному обсязі суми матеріальних збитків, а також на встановлені судом значні психологічні і душевні страждання, які потерпіла зазначала внаслідок ДТП.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, наявність моральної шкоди підтверджується вже самим фактом вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Згідно ч. 1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Суд встановивши, що саме обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України дійшов правильних висновків, що злочинними діями обвинуваченого потерпілій була заподіяна моральна шкода. Визначаючи розмір відшкодування, суд врахував характер злочину, глибину душевних страждань потерпілої, інші обставини з якими закон пов'язує розмір такого відшкодування.
Так, судом обґрунтовано взято до уваги, що потерпіла ОСОБА_10 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразилися у порушенні ним Правил дорожнього руху України зазнала шкоди для свого здоров'я, у зв'язку з чим мала незручності викликані лікуванням, фізичним болем, порушенням звичайного ритму життя та нормальних соціальних зв'язків.
Керуючись принципами розумності та справедливості, а також тим, що обвинувачений отримує пенсію та в змозі відшкодувати моральну шкоду, суд визначив розмір такого відшкодування.
Переглядаючи вирок суду в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим та не є непомірним для обвинуваченого, а тому не вбачає підстав для його зменшення. З огляду на це апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час апеляційного перегляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418 КПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.05.2018 року щодо нього - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4