Справа № 530/1420/18 Номер провадження 33/814/172/18Головуючий у 1-й інстанції Дем янченко С.М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
Категорія:ст. 173 КУпАП
27 грудня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавскього апеляційного суду Захожай О.І.,
за участі:
секретаря Григорової М.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року,
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, не працююча, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1,
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352, 40 грн. в дохід держави.
Постановою судді Негруб Л.П. визнана винуватою в тому, що вона 21.09.2018 року, об 11.30 год., перебуваючи в приміщенні КП ПОР „Полтававодоканал", що розташоване за адресою: вул.Незалежності, 69, в смт.Опішня Зіньківського району Полтавської області, висловлювалась нецензурною лайкою в бік працівників даного підприємства, на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено працівниками поліції лише 26.09.2018 року, тобто поза межами, встановленого ст.254 КпАП України, строку. Відповідно до положень ст.277 КпАП України справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.173 КпАП України, розглядається уповноваженим органом протягом доби, однак справу було розглянуто судом 27.09.2018 року.
Окрім того, суддею не в повній мірі взято до уваги наявні в матеріалах справи докази, зокрема, не вірно надано оцінку поясненням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливі чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок передбачає - врегульовану правовими та соціальними нормами системи відносин, правила співдружності та взаємоповаги до оточуючих.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, є місце його скоєння, а саме громадське місце, тобто вулиці, зупинки, споруди, пляжі тощо.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10дійшов висновку про те, що судам, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм справедливе покарання, так і вживати всіх необхідних заходів для повного відшкодування потерпілим заподіяної матеріальної та моральної шкоди, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Гуренка проти України» від 08.07.2010 року, де суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції; Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, в справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02) провадження в справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
При апеляційному перегляді постанови районного суду ОСОБА_2 пояснила , що 21.09.2018 року, об 11.30 год., перебуваючи в приміщенні КП ПОР „Полтававодоканал", що розташоване за адресою: вул. Незалежності, 69, в смт.Опішня Зіньківського району Полтавської області між нею та ОСОБА_3 виникли сварка ініціаторами даної сварки стала саме останні особи потім до сварки долучилися та ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Крім того пояснила, що це не впершу між нею і ОСОБА_3 виникають сварки і завжди ініціатором є ОСОБА_3
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Апеляційний суд із урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2, прцює вчителем, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, своїми діями не завдала будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, дане правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, приходить до висновку про малозначність правопорушення
З урахуванням вказаних обставин відносно ОСОБА_2 можливо застосувати положення ст. 22 КУпАП, з оголошенням йому усного зауваження, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 22, 278, 280, 283, 294, 295, 296 КУпАП , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року скасувати.
Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя