18 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3587/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26 червня 2018 року за №792 в частині відмови в наданні погодження з надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність за межами населеного пункту громадянину ОСОБА_3;
- зобов'язання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 за №792 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність за межами населеного пункту громадянину ОСОБА_3, оскільки перелік законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Підстава для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на запитувану позивачем земельну ділянку, яка зазначена відповідачем у рішенні від 26.06.2018 за №792, не передбачена нормами Земельного кодексу України. Таким чином, позивачем у спірних правовідносинах виконано усі вимоги чинного земельного законодавства, у той час як відмова відповідача у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо запитуваної земельної ділянки не ґрунтується на нормах закону та нічим не підтверджена.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
05.11.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі, оскільки прийняттю спірного рішення від 26.06.2018 за №792 передував розгляд питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку постійною діючою комісією з питань земельних відносин, навколишнього середовища, про що свідчить протокол від 14.06.2018 №9. Згідно вказаного протоколу було запропоновано внести на розгляд сесії проект рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.06.2018, зокрема, запитувана позивачем земельна ділянка була передана із державної у комунальну власність, але на час прийняття спірного рішення процедура передачі була тільки розпочата, однак не завершена, комунальна власність на земельну ділянку була не зареєстрована. Отже, на момент винесення оскаржуваного рішення розпоряджатися вказаною земельною ділянкою селищна рада не мала підстав. Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу - 131878275 від 24.07.2018 було проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки загальною площею 6,3364 га, до яких входить і спірна земельна ділянка. В подальшому, згідно рішення селищної ради від 27.07.2018 №815 було надано згоду Скороходівській селищній раді (як розпоряднику земельної ділянки) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки площею 6,3364 га на 3 земельні ділянки орієнтовною площею 2,00 га та земельну ділянку площею 0,3364 га. Згідно витягу з державного земельного кадастру державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 2,00 га форма власності - комунальна, кадастровий номер 5325483000:00:001:0226 проведено 21.08.2018. Таким чином, оскаржуване рішення селищної ради від 26.06.2018 №792 прийняте в порядку та в спосіб, передбачені законодавством, так як станом на момент розгляду матеріалів і прийняття оскаржуваного рішення Скороходівська селищна рада не провела державної реєстрації права власності як на ділянку площею 6,3364 га, до якої входила і спірна ділянка, так і окремо на спірну ділянку площею 2,00 га, а тому, селищна рада не могла розпоряджатися останньою.
Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2018 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2018 проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.
Заслухавши вступне слово представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
17.05.2018 ОСОБА_3 звернувся до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області із заявою від 02.02.2018 (вх. №89) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована в адміністративних межах Скороходівської селищної ради в межах села Воєводське (а.с. 24).
До вказаної заяви ОСОБА_3 додано копії паспорта, ідентифікаційного номера та схеми розташування бажаної земельної ділянки, проти чого відповідач не заперечує (а.с. 26, 28-29).
Відповідно до протоколу №9 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, навколишнього середовища та екології від 14.06.2018, заява позивача включена до порядку денного питань, що розглядалися комісією 14.06.2018 (а.с. 31-34). За результатами розгляду питання про розгляд заяви ОСОБА_3, комісія вирішила внести на розгляд сесії відмову в наданні громадянину ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
26.06.2018 Скороходівська селищна рада, розглянувши вказану заяву ОСОБА_3, на 21 сесії VІІІ скликання прийняла рішення №792, яким, зокрема, відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 35).
Вважаючи, що рішенням 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 №792 "Про розгляд заяв громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17С." в частині відмови в наданні дозволу громадянину ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушені права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).
Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону /частина перша/.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування /частина друга цієї статті/.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт "в" частини третьої цієї статті).
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або надає мотивовану відмову у його наданні.
За приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Як слідує зі змісту рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 за №792, підставою для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки слугувало те, що вказана земельна ділянка не зареєстрована в комунальній власності селищної ради (а.с. 35).
Разом з тим, судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.06.2018 №4005-СГ Скороходівській селищній об'єднаній територіальній громаді у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1745,7500 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Чутівського району Скороходівської селищної ради та Іскрівської, Скибівської сільських ради, згідно акта приймання передачі (а.с. 55).
06.06.2018 начальником ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_18 та головою Скороходівської селищної ради підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, згідно з яким ГУ Держгеокадастру у Полтавській області передало із державної власності, а Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області прийняла у комунальну власність Скороходівської селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки у кількості 112 штук загальною площею 1745,7500 га згідно з додатком, серед яких й земельна ділянка площею 6,3364 га, кадастровий номер 5325483000:00:001:0220 (а.с. 56).
Під час розгляду справи відповідач підтвердив, що земельна ділянка площею 2 га, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на яку просив надати ОСОБА_3 у своїй заяві від 02.02.2018, поданій до Скороходівської селищної ради 17.05.2018 за вх.№89, входить до складу земельної ділянки площею 6,3364 га, кадастровий номер 5325483000:00:001:0220, переданої із державної у комунальну власність згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.06.2018 №4005-СГ.
Судом також встановлено, що відповідно до рішення 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 №793 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність": - прийнято у комунальну власність Скороходівської селищної ради у кількості 112 земельних ділянок, загальною площею 1745,7500 га, які розташовані за межами населених пунктів Скороходівської селищної ради (смт Скороходове, с. Павлівка, с. Степанівка, с. Коханівка, с. Шевченківка, с. Іскрівка, с. Рябківка, с. Трудолюбівка, с. Скибівка) Чутівського району Полтавської області згідно з додатком; - затверджено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну (а.с. 62).
Не зважаючи на це, в цей же день, тобто 26.06.2018, 21 сесія VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області прийняла рішення №792 щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки з посиланнями на те, що вказана земельна ділянка не зареєстрована в комунальній власності селищної ради.
В ході розгляду справи відповідач, як на підставу правомірності рішення від 26.06.2018 №792, вказував на те, що фактично згоду Скороходівській селищній раді (як розпоряднику земельної ділянки) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки площею 6,3364 га на 3 земельні ділянки орієнтовною площею 2,00 га та земельну ділянку площею 0,3364 га надано рішенням від 27.07.2018 №815, та лише 21.08.2018 згідно витягу з державного земельного кадастру було фактично проведено державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 2,00 га за комунальною формою власності, кадастровий номер 5325483000:00:001:0226.
Судом вказані фактичні обставини не заперечуються, разом з тим, на переконання суду, приймаючи спірне рішення від 26.06.2018 №792 в частині, що стосується позивача, та аргументуючи його саме тим, що запитувана останнім земельна ділянка не відноситься до земель комунальної власності та є землею державної власності, Скороходівська селищна рада вже була обізнана про те, що відносно запитуваної ОСОБА_3 земельної ділянки розпочато процедуру передачі та згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.06.2018 №4005-СГ та актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність передано вказану земельну ділянку із державної у комунальну власність. Крім того, рішенням селищної ради в день прийняття оскаржуваного рішення прийнято рішення про прийняття спірної земельної ділянки у комунальну власність Скороходівської селищної ради.
Таким чином, суд вважає, що рішення 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 №792 в частині відмови в наданні дозволу громадянину ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства прийнято передчасно без врахування усіх об'єктивних обставин, що існували на момент його прийняття.
Виходячи з викладеного, відповідач, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду, що рішення 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 №792 в оскаржуваній частині відповідає приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26.06.2018 №792 в оскаржуваній частині підлягає скасуванню.
У той же час, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження /пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України/.
Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що кожному гарантується право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, в тому числі прийняти рішення.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, в тому числі зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст судового рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку.
Скороходівською селищною радою при розгляді заяви позивача не надана оцінка на предмет відповідності такої заяви вимогам статті 118 ЗК України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
У суду у цьому випадку відсутні підстави перевіряти відповідність заяви позивача вимогам статті 118 ЗК України, оскільки відповідач такої перевірки не зробив, а отже відсутні спірні правовідносини з цього питання. Відповідно, відсутній і предмет судового дослідження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а (адміністративне провадження №К/9901/34594/18).
З урахуванням наведеного, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.02.2018 (зареєстровану за вх.№89 від 17.05.2018) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована в адміністративних межах села Воєводське.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 62416, рнокпп НОМЕР_1) до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області (вул. Софіївська, б. 15, смт Скороходове, Чутівський район, Полтавська область, 38813, код ЄДРПОУ 21047276) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії VІІІ скликання Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 26 червня 2018 року №792 "Про розгляд заяв громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17С." в частині відмови в наданні дозволу громадянину ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Скороходівську селищну раду Чутівського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 02 лютого 2018 року (зареєстровану за вх.№89 від 17 травня 2018 року) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована в адміністративних межах села Воєводське.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_19