22 грудня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/4276/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 /далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 / про визнання протиправною та скасування відмови Полтавського обласного військового комісаріату у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, яка викладена у листі №12/2696 від 02 листопада 2018 року та зобов'язання скласти висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як інваліду війни ІІ групи з 17 вересня 2015 року, інвалідність якого настала внаслідок травми, поранення, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити цей висновок на розгляд Міністерству оборони України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 13 червня 1987 року по 15 лютого 1989 року він проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де велись бойові дії. З 17 вересня 2015 року йому вперше встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку з наявністю травми, поранення та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтями 16 та 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" №975 від 25 грудня 2013 року. Звернувшись до Полтавського ОВК із заявою та доданими до неї документами про виплату одноразової грошової допомоги, йому листом Полтавського ОВК від 02 листопада 2018 року вих. №12/2696 відмовлено у складанні висновку та направленні документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України, оскільки копію документа, що свідчить про причини та обставини травми не надано /а.с. 5-9/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копією цієї ухвали позивач отримав - 12 грудня 2018 року, а відповідач - 11 грудня 2018 року /а.с. 31, 45/.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як не подав усіх передбачених законодавством документів, а тому висновок щодо можливості виплати йому такої допомоги до комісії Міністерства оборони України не направлявся. Відповідь про відмову надана заявнику листом №12/2696 від 02 листопада 2018 року. Крім того, позивач пропустив строк звернення за допомогою, встановлений у частині восьмій статті 16-3 зазначеного Закону /а.с. 32-33/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 у період з 13 червня 1987 року по 15 лютого 1989 року перебував на військовій службі у період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан у складі в/ч 2066 /а.с. 40-41/.
Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №934 Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи зафіксовано, що при огляді з 26 червня 2015 року по 03 липня 2015 року ОСОБА_1 виявлені шрами шкіри верхньої лівої кінцівки та тулубу зліва, які утворилися в результаті загоєння ран. По своїх морфологічних характеристиках шрами не протирічать механізму та давності утворення внаслідок вогнепальних поранень, можливо в строк та за обставин, на які вказує обстежуваний /а.с. 39/.
У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 2504 від 07 липня 2015 року) зазначено, що мінно-вибухова травма, множинні вогнепальні осколкові поранення (контузія головного мозку) спини зліва та верхньої лівої кінцівки колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1968 року народження, наслідком яких стали рубці шкіри у зазначених анатомічних областях, що підтверджено актом судово-медичного дослідження (обстеження) №934 від 24 червня 2015 року Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи, які в подальшому призвели до розвитку: "Стійких віддалених наслідків перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку 1987 р.) у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ ст. з вираженими та стійкими вестибуло-атактичними, цефалгічними синдромами, з лікворо-венозною дистензією, з двобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, з астено-невротичним синдромом. ІХС. кардіосклерозу. СН І. Гіпертонічної хвороби ІІ ст.", що підтверджується записами у медичній документації, - травма, поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 38/.
17 вересня 2015 року ОСОБА_1 вперше встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із травмою, пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0187885 від 30 вересня 2015 року /а.с. 35/.
04 вересня 2018 року ОСОБА_1 підтверджено ІІ групу інвалідності у зв'язку з травмою, пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0029443 від 10 вересня 2018 року /а.с 37/.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 05 жовтня 2018 року, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, поранення та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. До заяви додав копії: паспорта, ідентифікаційного номера, військового квитка, посвідчення інваліда війни, довідки про участь у бойових діях, акта судово-медичного обстеження, витягу з протоколу ЦВЛК, довідок МСЕК № 0187885 та №0029443 /а.с. 34/.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12/2696 від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що його документи на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не можуть бути подані на розгляд розпоряднику бюджетних коштів, оскільки він не подав копію документа, що свідчить про причини та обставини травми згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, та пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 /а.с. 36/.
Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно зі статтею 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /у редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності/ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частинами шостою та дев'ятою статті 16-3 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві /далі - Порядок № 975/.
Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З наведеного правового регулювання можна зробити висновок, що військовий комісаріат не наділений повноваженнями на залишення без реалізації заяв щодо виплати одноразової грошової допомоги та відмову у поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги за відсутності необхідних, на його думку, документів.
Таким чином, Полтавським ОВК проігноровано власний обов'язок, покладений на нього пунктом 13 Порядку № 975, щодо подання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, у зв'язку з чим допущено неправомірні дії відносно ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв протиправно, оскільки не вчинив дії щодо складання та подання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
На користь висновку щодо протиправності дій військового комісаріату в аналогічних правовідносинах висловився Верховний Суд у своїй постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 (номер в ЄДРСР - 75673655).
Тож, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними дій Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови скласти та подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Також суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача, зобов'язавши Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та подати Міністерству оборони України висновок за заявою ОСОБА_1 від 05 жовтня 2018 року (вх. №С-187) щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності з 17 вересня 2015 року.
Вирішуючи спір, суд не бере до уваги довід відповідача, заявлений у відзиві на позовну заяву, щодо пропущення позивачем встановленого частиною восьмою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" строку на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки така підстава для відмови у складанні та поданні висновку не зазначалася відповідачем у листі № 12/2696 від 02 листопада 2018 року та не в компетенції військового комісаріату вирішувати питання про не/дотримання особою встановленого законом строку на реалізацію права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаним Законом.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору і витрат про його сплаті не поніс.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Полтавського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови скласти та подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як інваліду ІІ групи з 17 вересня 2015 року одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та подати Міністерству оборони України висновок за заявою ОСОБА_1 від 05 жовтня 2018 року (вх. №С-187) щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності з 17 вересня 2015 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.І. Слободянюк