29 листопада 2018 року Справа № 0440/7200/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Чорній М.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за позовом адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
У вересні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, викладену в листі №3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 31.07.2018 року звернувся до відповідача з метою отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якій просив пояснити чи існує обов'язок для нього як адвоката сплачувати єдиний внесок в ті місяці (періоди), коли він не отримав доходу від здійснення адвокатської діяльності, при умові, що єдиний внесок за нього сплачував роботодавець.
Відповідач надав індивідуальну податкову консультацію, виклавши її в листі 29.08.2018 р. №3753/ІПК/04-36-13-02-07, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 3753/ІПК/04-36-13-02-07, в якій зазначив про необхідність сплати позивачу єдиний внесок за 2017 рік незважаючи навіть про наявність трудових відносин та сплати єдиного внеску його роботодавцем. Вказану податкову консультацію позивач вважає протиправною, посилаючись на норми чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, зазначаючи, що він є застрахованою особою, доходу від адвокатської діяльності не отримує, перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Орлівщина», яке в свою чергу виплачує позивачу заробітну плату, отримує та перераховує до відповідних бюджетів усі обов'язкові платежі, в тому числі ЄСВ.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що з 01.01.2017 р. відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску. Так, згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п.5 частини першої ст.4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, з 01.01.2017 р. базу нарахування єдиного внеску зобов'язані визначати платники, вказані у п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
Отже платник єдиного внеску, визначений у п.5 частини першої ст.4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до ст.7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Також, згідно єдиного реєстру адвокатів України, позивач не зупиняв своєї адвокатської діяльності на час роботи як найманий працівник - юрист ТОВ «Агрофірма «Орловщина», а отже був самозайнятою особою яка здійснювала професійну адвокатську діяльність. За таких обставин, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 17.08.2015 року №1504300700048 про взяття на облік платника податків (Форма 4-ОПП) адвокат ОСОБА_1, узятий на облік у контролюючих органах 14.08.2015 року за №1350 та перебуває на обліку у Дніпропетровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Солонянське відділення).
Позивач з 04.05.2016 року перебуває на обліку у Солонянському відділені Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску.
Відповідно до наказу № 23-К від 03 грудня 2013 року позивач прийнятий на посаду юриста у ТОВ "Агрофірма «Орлівщина", що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу та трудовою книжкою.
Відповідно до довідки №00000000006, виданої ТОВ "Агрофірма «Орлівщина» 31.08.2018 року зазначено, що за період з 01 січня 2017 рік по 27 квітень 2018 рік ТОВ «Агрофірма «Орлівщина» як роботодавець нарахувало та сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_3 в загальній сумі 12 885,16 грн,
31.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з метою отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якій просив пояснити чи існує обов'язок для нього як адвоката сплачувати єдиний внесок в ті місяці (періоди), коли він не отримав доходу від здійснення адвокатської діяльності, при умові, що єдиний внесок за нього сплачував роботодавець.
Відповідач надав індивідуальну податкову консультацію, виклавши її в листі №3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій №3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018, в якій зазначив, про необхідність (обов'язковість) сплати позивачу єдиного внеску.
Правомірність та обґрунтованість індивідуальної податкової консультації, №3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року є предметом спору, який передано на розгляд суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Згідно із підпунктом 14.1.172. п.14.1. ст.14 ПК України, визначено, що індивідуальна податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями, а також розгляду таких звернень контролюючими органами та надання відповідей на них врегульовано ст.ст.52 і 53 ПК України.
Відповідно до п.52.1. ст.52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Приписами пункту 53.2 .ст.52 ПК України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Так, відповідно до п.41.1. ст.41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Приписами частини першої та другої статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 р., завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Згідно з пп.14.1.226. п.14.1 ст.14 ПК України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 р. передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 3 вказаної частини, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 р. платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (база нарахування єдиного внеску), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 р., платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Так, позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник - юрист ТОВ ТОВ «Агрофірма «Орлівщина» (наказ №23-К від 03.12.2013 р.).
Зокрема, що стосується 2017 року, то його роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника ОСОБА_4 в розмірі 22% від суми нарахованої йому заробітної плати, що складає 12 885,16 грн. за період з січня 2017 р . по квітень 2018 р., тобто в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Таким чином, індивідуальна податкова консультація, надана позивачу листом №318/ФОП/17-00-13-02-04 від 01.02.2018 року, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 375/ІПК/17-00-13-02-04, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № кп-345/1 від 19.09.2018 року, наявним в матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позо задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, викладену в листі №3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 3753/ІПК/04-36-13-02-07 від 29.08.2018 року.
Присудити з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь адвоката ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складено 10.12.2018 року.
Суддя ОСОБА_5