про залишення позовної заяви без розгляду
22 червня 2018 року м. Київ Справа № 367/3829/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доУніверситету Державної фіскальної служби України
провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 367/3829/17 за позовом ОСОБА_1 до Університету Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 06.06.2016 № 121-к; поновлення позивача на посаді старшого інспектора групи забезпечення режиму відділу режиму та оперативного реагування факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету Державної фіскальної служби України; стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 68420,41 грн та моральної шкоди у сумі 34210,20 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.11.2017).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом протягом серпня 2016 року - липня 2017 року, не зазначених позивачем у позовній заяві.
18.06.2018 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також копії документів, які, на думку позивача, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 23.05.2018 вказав, що позов подано після закінчення строків, встановлених законом.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що оскаржуваний в рамках даної адміністративної справи наказ, яким позивача звільнено з посади старшого інспектора групи забезпечення режиму відділу режиму та оперативного реагування факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету Державної фіскальної служби України, прийнято відповідачем 06.06.2016.
Суд звернув увагу позивача на те, що про існування оскаржуваного рішення позивачу було відомо щонайменше з дати отримання ним трудової книжки, а саме: з 19.07.2016. Даний факт позивачем не заперечується.
Таким чином останнім днем строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 06.06.2016 № 121-к є 19.08.2016.
З огляду на викладене, суд наголосив на тому, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом протягом серпня 2016 року - липня 2017 року, не вказаних позивачем у позовній заяві.
При цьому суд зазначив, що невірне визначення позивачем підсудності та звернення до суду, юрисдикція якого не поширюється на спори з приводу проходження громадянами публічної служби, не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Водночас зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом він знову посилається на неоднозначну судову практику щодо розгляду даної категорії справ, внаслідок чого він був змушений звертатись до суду з аналогічним позовом неодноразово.
Крім того, в обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду позивач посилається на погане самопочуття після його звільнення з посади та довготривалий період лікування, що заважало йому звернутися до суду у період з серпня 2016 року по січень 2017 року.
На підтвердження факту перебування в медичних закладах на обстеженні та лікуванні позивачем подано до суду копії наступних документів: виписки від 25.05.2018 № 050; направлення Державного закладу «Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр Міністерства охорони здоров'я України»; талону направлення на госпіталізацію і консультацію; результати комп'ютерного томографа від 12.09.2016; протоколу магнітно-резонансного дослідження від 19.09.2016; висновку відділення променевої діагностики військової частини № а2923 від 26.09.2016; консультативного та діагностичного висновків від 07.10.2016; виписки від 13.10.2016; консультативного висновку від 01.11.2016 № 17542; довідки № 100б про не встановлення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом; висновку комп'ютерної електроенцефалографії від 12.12.2016; виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 72307, яка свідчить про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 19.12.2016 по 29.12.2016; консультативного висновку від 11.01.2017.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
У свою чергу подані позивачем копії документів (направлення, довідки, виписки тощо) не підтверджують наявність у позивача непереборних перешкод для звернення до суду з даним позовом.
Так, наведені вище документи свідчать про обстеження позивача в медичних закладах та тимчасову непрацездатність позивача протягом певного періоду (з 19.12.2016 по 29.12.2016) та не спростовують того факту, що з моменту першого звернення позивача до суду з аналогічним позовом (січень 2017 року, адміністративна справа № 367/249/17-а) пройшов тривалий проміжок часу (майже півроку).
При цьому рекомендований позивачу режим лікування жодним чином не обмежував його право на звернення до суду шляхом надсилання позовної заяви засобами поштового зв'язку.
Так, в постанові від 14.03.2018 № 820/4922/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що такі життєві обставини як тимчасова непрацездатність або віддаленість місця проживання позивача жодним чином не обмежують його право на використання засобів поштового зв'язку з метою дотримання строків звернення до суду.
Крім того, як вже зазначалось судом в ухвалі від 23.05.2018, невірне визначення позивачем підсудності даного спору не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску такого строку.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов'язки.
Відтак, твердження позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В силу приписів пункту 8 частин першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Університету Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду.
Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Університету Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати (видати) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.