22 листопада 2018 року Справа № 160/7729/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просиввизнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру” з 16.04.2018 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до визнаного стажу за вислугу років, період з 28.09.1992 по 01.09.1994 та з 01.09.1996 по 27.07.1999 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вінмаючи необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", 16.04.2018 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області із заявою та документами, необхідними для призначення йому пенсії.Листом від 25.04.2018 року №227/03-05/26 йому було повідомлено, що згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають прокурори та слідчі незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 23 років 6 місяців з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців, а його стаж, який відповідач зарахував як вислужний становить 20 років.Зокрема відповідач зарахував йому час роботи на прокурорських посадах, час роботи на посаді заступника керівника відділу та половину строку навчання у юридичному закладі.З діями відповідача вінне погоджується, вважає їх протиправними та такими, що порушують його право на призначення пенсії.
Ухвалою суду від 22.10.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні за статтею 263 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
До суду 06.11.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, у зв'язку з відсутністю правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, оскільки його стаж не відповідає необхідному стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку відповідно до ч.1 ст.86 Закону України “Про прокуратуру”.
В поданій відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 09.11.2018 року, позивач зазначив, що у відзиві не розкрита позиція відповідача, якою він би обґрунтував той факт, що розглядаючи його заяву про призначення пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровської області проігноровано ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (№2232-ХІІ) від 25.03.1992 у редакції, що діяла на час його навчання та якою визначено, що громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Взагалі не надано оцінку тому факту, що період його навчання в Дніпропетровському училищі міліції та Національній Академії внутрішніх справ по своїй суті є проходженням військової служби і за приписами статті 86 Закону України "Про прокуратуру" зараховується до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років в повному обсязі.Всупереч зазначеним нормам Закону, відповідач при визначенні його права на призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру", зараховує лише половину строку позивача навчання замість усього періоду.Внаслідок протиправного розрахунку стажу та неврахування норм законодавства відповідач дійшов хибного висновку про відсутність у нього необхідного стажу для призначення пенсії, а тому позивач наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до довідки №8/4-м/132 від 21.10.2016 року, виданої ГУ НП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 з 28 вересня 1992 року по 09 червня 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме:
- з 28.09.1992 р. по 01.09.1994 р.був курсантом Дніпропетровського училища міліції МВС;
- з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. працював дізнавачемМарганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області;
- з 01.09.1996 р. по 27.07.1999 р.був слухачем Української академії внутрішніх справ;
- з 27.07.1999 р. по 09.06.2003 р. працював слідчим слідчого відділення Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області.
Судом також встановлено, що 16 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії.Листом за № 227/03-05/26 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивача, що згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають прокурори та слідчі незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 23 років 6 місяців з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців, а позивача стаж, який відповідач зарахував як вислужний становить 20 років.
Беручи до уваги наведені обставини, надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.
Згідно з ч.6 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Як суд зазначав вище, 25.04.2018 року відповідачем прийнято рішення про відмову в призначення пенсії за № 227/03-05/26, яке мотивоване тим, що згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають прокурори та слідчі незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 23 років 6 місяців з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.
До вислуги років, що дає право на пенсію зараховано:час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст.15 цього Закону, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;час роботи на посаді заступник керівника відділу;половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих закладів денної форми навчання, що підтверджено дипломом МВ №100023645 від 26.06.1999 рокуна ім'я позивача, виданим Національною академією внутрішніх справ України.
Згідно вказаних документів вислуга років, що дає право на пенсію згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у позивача становить 20 років.
Суд зазначає, що з 15.07.2015 року введено в дію Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VIII, статтею 86 якого в редакції на день звернення позивача за призначенням пенсії, регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.
За приписами ч.8 ст.86 цього Закону право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.
До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Отже до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років повинна враховуватися і військова служба.
Для призначення пенсії за вислугу років позивачем, до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області серед інших необхідних документів, були надані трудова книжка, довідка про підтвердження періоду проходження служби в органах внутрішніх справ від 21.10.2016 р. та диплом про освіту.
Згідно вказаних документів позивач з 28.09.1992 р. по 01.09.1994 р.був курсантом Дніпропетровського училища міліції МВС; з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. працював дізнавачемМарганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області; з 01.09.1996 р. по 27.07.1999 р.був слухачем Української академії внутрішніх справ; з 27.07.1999 р. по 09.06.2003 р. працював слідчим слідчого відділення Марганецького міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області, та з 18.06.2003 р. по теперішній час працює в органах прокуратури.
Згідно з ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (№2232-ХІІ) від 25.03.1992 р. у редакції, що діяла на час позивача навчання визначено, що громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Стаття 24 вказаного Закону визначає, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), а закінченням перебування на військовій службі вважається день, з якого військовослужбовця взято на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку із звільненням з військової служби, відчисленням з військово-навчального закладу або закінченням навчального закладу чи навчальних зборів.
Крім того, відповідно до припису статті 18 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 р., в редакції на час навчання позивача в навчальному закладі системи МВС, особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають в кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про створення єдиної системи військової освіти" від 15.12.1997 року №1410, Національну академію внутрішніх справ (м. Київ) та Дніпропетровське училище міліції УМВС України в яких позивач проходив навчання, віднесено до переліку вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти.
Таким чином, період навчання в Дніпропетровському училищі міліції та Національній Академії внутрішніх справ (на початок навчання - Українська академія внутрішніх справ) є проходженням військової служби і за приписами статті 86 Закону України "Про прокуратуру" зараховується до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років в повному обсязі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що всупереч зазначеним нормам Закону, відповідач при визначенні права на призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру", зараховує лише половину строку навчання замість усього періоду.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції № 0.01160805273.1 від 17.10.2018 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру” з 16.04.2018 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до визнаного стажу за вислугу років, період з 28.09.1992 р. по 01.09.1994 р. та з 01.09.1996 р. по 27.07.1999 р.
Присудити здійснені ОСОБА_1 витрати по справі у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Кучма К.С.