21 грудня 2018 року
Київ
справа №755/12089/18
провадження №К/9901/67973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши матеріали касаційної скарги представника громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Народної Песпубліки Бангладеш ОСОБА_5 про примусове видворення за межі України,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08/.2018 позов задоволено.
Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 апеляційну скаргу представника громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_5 - ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою від 16.11.2018 суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 08.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху. Зокрема, на усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначив, що у зв'язку з тим, що хоча відповідач, його представник та перекладач були присутні у судовому засіданні, проте перекладача було залучено лише формально, суть рішення, яке суд прийняв за результатом розгляду справи перекладачем відповідачу не було роз'яснено, з урахуванням того що відповідач не володіє у достатньому обсязі українською мовою це призвело до відсутності розуміння ним змісту рішення суду, а представника відповідача було залучено лише для участі у розгляді справи у суді першої інстанції і після судового засідання відповідач більше з ним не бачився, крім того, відповідач не отримував рішення суду та не був ознайомлений з його змістом, а лише 25.10.2018 зміг звернутись за правничою допомогою з метою захисту свого права.
Вважаючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 постановленою з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Постановляючи ухвалу від 16.11.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції посилався на те, що відповідачем подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, зазначені у заяві про поновлення строку апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а обставини, на які посилається представник апелянта у своїй заяві, суд не може визнати за поважні.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 288 цього Кодексу, відповідно до ч. 3 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 288 та статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Народної Песпубліки Бангладеш ОСОБА_5 про примусове видворення за межі України.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І.Л. Желтобрюх