21 грудня 2018 року
Київ
справа №0440/5936/18
адміністративне провадження №К/9901/68359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі №0440/5936/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконними дії про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
14.12.2018 до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, направлено зазначену касаційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2018, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі №0440/5936/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконними дії про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги у цій справі є похідними від спору про право власності на земельну ділянку, а, отже, їх розгляд не можливий без вирішення спору щодо належного власника на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України містить положення, згідно з яким публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що у цій справі предметом спору є визнання незаконними дій відповідача від 16.02.2017 про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що законність оскаржуваних реєстраційних дій ґрунтується на юридичних фактах щодо встановлення права власності позивача та третьої особи на земельну ділянку, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на землю.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі №0440/5936/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконними дії про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
В.М. Кравчук,
Судді Верховного Суду