11 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 182/12б-98/3/14/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
за участю представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Доманської М.Л., Руденко М.А.
у справі за заявою Дочірнього підприємства АТ «Київхліб «Хлібокомбінату № 12»
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»
про визнання боржника банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30.06.1999 № 784-ХІV, чинній до 19.01.2013).
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
інстанції
1. 03.08.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області за заявою Дочірнього підприємства АТ «Київхліб «Хлібокомбінат № 12» порушено справу № 182/12б-98 про банкрутство Радгоспу «Бучанський».
2. 11.12.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області у справі № 182/12б-98 правонаступником Радгоспу «Бучанський» визнано Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат «Бучанський».
3. 18.12.2007 постановою Господарського суду Київської області Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат «Бучанський» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 182/12б-98/3/14/18 та призначено ліквідатором КСП АК «Бучанський» арбітражного керуючого Дорошенко Я.В.
4. 28.01.2008 ухвалою Господарського суду Київської області затверджено мирову угоду від 18.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК «Бучанський», провадження у справі № 182/12б-98/3/14/18 припинено. Затверджена мирова угода передбачала передачу єдиного майнового комплексу боржника третій особі - ТОВ «ВВ-Брік Траст» - в обмін на погашення останньою боргів боржника у межах справи про банкрутство.
Розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_4
5. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 відхилено клопотання ОСОБА_4 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі № 182/12б-98/3/14/18, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі №182/12б-98/3/14/18, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто ОСОБА_4
6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній ухвалі навів наступну мотивувальну частину: «Ухвала господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. була підписана 28.01.2008 р. та вручена місцевим судом учасникам провадження 01.02.2008 р. та 04.02.2008 р.
Апелянтом в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначено, що скаржник наприкінці травня дізналась від представників громадськості, що ТОВ «ВВ-БРІК ТРАСТ» зареєструвало за собою право власності на земельну ділянку, чим і порушило права скаржника.
З 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII (далі - ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та апеляційну скаргу повернути ОСОБА_4.».
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. 11.08.2018 ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 у справі № 182/12б-98/3/14/18 з проханням про скасування цієї ухвали та направлення справи для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції. Також наведено прохання постановити ухвалу про заміну учасників справи їх правонаступниками.
8. Посилання зроблені на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 261 ГПК України та невідповідність оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції практиці Європейського суду з прав людини стосовно застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
Відзиву від учасників справи не надходило.
В. Доводи учасників справи в судовому засіданні.
9. У судовому засіданні 11.12.2018 представник ОСОБА_4 підтримав вимоги касаційної скарги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції статті 261 ГПК України та невідповідність оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції практиці Європейського суду з прав людини стосовно застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
10. При цьому представник ОСОБА_4 посилався на те, що, набувши у власність об'єкт нерухомості, що раніше належав боржникові, скаржник мала законні очікування щодо оформлення на власне ім'я відповідної земельної ділянки, що розташована під набутим нею у власність об'єктом нерухомості. Натомість, передавши у власність третій особі єдиний майновий комплекс боржника згідно з укладеною мировою угодою, включаючи й земельну ділянку під набутою скаржником нерухомістю, суд позбавив ОСОБА_4 можливості набуття такої земельної ділянки у власність.
11. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися.
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
12. На вирішення суду касаційної інстанції винесено питання законності і обґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на тривалий час, що пройшов від моменту постановлення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції. Надаючи оцінку прийнятому судом апеляційної інстанції судовому рішенню, Верховний Суд виходить з наступного.
13. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» наголосив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1). Отже, ЄСПЛ наголосив на тому, що відносно всіх істотних питань, що їх ставлять скаржники у своїх зверненнях до суду, останній все ж таки повинен надати відповідь у своєму судовому рішенні.
14. У даному випадку той мінімальний обсяг питань, що їх повинен був розв'язати суд апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, є ширшим, аніж лише питання часу подання апеляційної скарги, щодо якого суд апеляційної інстанції висловився в оскаржуваній ухвалі. І навіть з цього питання суд апеляційної інстанції навів суперечливі доводи, не зазначивши наприкінці травня якого року скаржник дізнався про оскаржуване рішення.
15. При цьому, суд апеляційної інстанції, навівши норму частини другої статті 261 ГПК України, повинен був зазначити чи відносить він скаржника до однієї з двох категорій, які зазначені у наведеній нормі або ні, та обґрунтувати таке рішення. Водночас зазначене питання пов'язане з необхідністю з'ясування статусу скаржника у межах справи про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське», її участі у справі, повідомлення її про зміст оскаржуваного рішення тощо.
16. Тож з урахуванням наведених доказів, що їх було додано до апеляційної скарги у даному випадку, з урахуванням впливу оскаржуваного судового рішення на права скаржника, гарантовані їй Україною у межах Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суду апеляційної інстанції слід було ретельно перевірити наведені у апеляційній скарзі доводи та надати відповідь на всі істотні питання з огляду на ймовірне набуття скаржником права власності на об'єкт нерухомості - частину єдиного майнового комплексу боржника, про що зазначав скаржник у своїй апеляційній скарзі.
17. Дії суду апеляційної інстанції щодо більш ретельної перевірки підстав для відкриття апеляційного провадження, на думку Верховного Суду, у більшій мірі відповідала б принципу «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 53 Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»).
18. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої касаційної скарги, скасування оскарженого процесуального рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою скаржника.
19. Вирішуючи питання про заміну сторони у справі про банкрутство правонаступником згідно з поданою скаржником заявою, Верховний Суд зауважує, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
20. Не заперечуючи можливість заміни учасника у справі про банкрутство його правонаступником, слід зауважити, що вносити на розгляд суду подібне клопотання має учасник провадження у справі про банкрутство. Натомість, на момент подання такого клопотання, а саме на момент подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018, скаржник не мав ще статусу учасника у справі про банкрутство, що виключає можливість задоволення поданого клопотання.
Б. Висновки щодо застосування норми права
21. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому рішення визнається таким, що відповідає засадам верховенства права, коли суд надав відповідь на всі істотні питання, що їх ставить скаржник перед судом у поданій скарзі.
22. Обсяг істотних питань, на які суд повинен відповісти у прийнятому ним судовому рішенні, визначається індивідуально з огляду на конкретні обставини справи. Натомість, у будь-якому разі судове рішення має відповідати загально прийнятому критерію, згідно з яким «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Невідповідність прийнятого судового рішення наведеному критерію має призводити до його скасування.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 - скасуванню, а матеріали справи за апеляційною скаргою скаржника - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття такої апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 скасувати, матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 направити до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 про закриття провадження у справі про банкрутство № 182/12б-98/3/14/18.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді С.В.Жуков
В.Я. Погребняк