12 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/10572/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г.- головуючого (доповідача), Жукова С.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" - Смолія В.Б., представників: ПАТ "Банк Михайлівський" - адвоката Долича О.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Гуленка Ю.М., ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" - адвоката Білеки Ю.І., ТОВ "Дієса" - адвоката Терещова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018
у справі № 910/10572/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 147 215 155,59 грн., -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/10572/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 та постановою Верховного Суду від 20.06.2018, позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "ЛК "Ельдорадо" на користь ПАТ "Банк Михайлівський" 110 359 000,00 грн. боргу за кредитом, 30 934 431,50 грн. заборгованості за процентами, 3 874 764,43 грн. пені за несвоєчасно сплаченими процентами, 65 646,20 грн. штрафу, 1 981 313,46 грн. інфляційних, стягнуто з ТОВ "ЛК "Ельдорадо" до Державного бюджету України 240 000,00 грн судового збору.
У липні 2018 звернулося з апеляційною скаргою в порядку ст. 272 ГПК України, у якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі №910/10572/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 910/10572/17 апеляційна скарга ТОВ "Дієса" залишена без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у сумі 357 357,00 грн.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, 18.09.2018 ТОВ " Дієса" надано суду платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 357 357,00 грн. та водночас подано клопотання про призначення у даній справі № 910/10572/17 судової економічної експертизи з фінансово-кредитних операцій посилаючись на те, що без застосування спеціальних знань експерта в галузі фінансово-кредитних операцій, встановлення судом невідповідності механізму розрахунків у разі віднесення банку до категорії проблемних операцій щодо погашення 19.05.2016 кредитної заборгованості та надання судом цим операціям такого визначення як "коригування структури банківського балансу, шляхом зміни обліку грошових зобов'язань" є передчасним та вимагає належного підтвердження або спростування таких висновків судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.) поновлено ТОВ "Дієса" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2017 у справі № 910/10572/17; відкрите апеляційне провадження в порядку ст.272 ГПК України; зупинено рішення суду першої інстанції від 12.12.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі №910/10572/17 ; призначено розгляд клопотання про призначення судової експертизи у справі на 25.09.2018 на 14-00; зобов"язано ТОВ "Дієса" копію клопотання про призначення судової експертизи направити іншим учасникам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.) задоволено клопотання ТОВ "Дієса" про призначення судової експертизи. Призначено у справі № 910/10572/17 судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи підтверджується нормативно та документально обґрунтованість оформлення та відображення в обліку операцій з погашення кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо", код 36644635 за кредитним договором №28/10-КЛ від 09.10.2014?
- чи підтверджується нормативно та документально заборгованість ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" перед ПАТ "Банк Михайлівський" за кредитним договором №28/10-КЛ від 09.10.2014?
Проведення експертизи у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.
У зв'язку з призначенням судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі №910/10572/17 до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Банк Михайлівський" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі №910/10572/17 в повному обсязі посилаючись на те, що вона прийнята апеляційним судом з неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, ПАТ "Банк Михайлівський" у касаційній скарзі наголошує на відсутності підстав для призначення експертизи у даній справі у зв'язку з тим, що жодне з питань, поставлених апеляційним судом перед експертом, не стосується економічного аналізу фінансово-кредитних операцій, а судом не обґрунтовано, в чому саме полягає потреба у спеціальних знаннях.
При цьому, позивач зазначає, що судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді даної справи вже були надані висновки з питань, щодо яких апеляційний суд призначив експертизу.
За твердженням ПАТ "Банк Михайлівський", питання, поставлені перед судовими експертами, не є такими, що потребують спеціальних знань, а суд, в свою чергу, не позбавлений можливості надати належну правову оцінку діям позивача на їх відповідність вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 16.08.2016 № 320, та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 254.
Водночас, враховуючи те, що правомірність зупинення провадження у справі залежить від обгрунтованості призначення судової експертизи, позивач вважає, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи та суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
ПАТ "Банк Михайлівський" наголошує, що право суду зупинити провадження у справі не є безумовним, оскільки перебуває у тісному взаємозв'язку із обґрунтованістю та правомірністю призначеної експертизи.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримав касаційну скаргу ПАТ "Банк Михайлівський" та у своїх письмових поясненнях просить задовольнити касаційну скаргу позивача та скасувати повністю ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17.
ТОВ "Дієса" проти поданої касаційної скарги позивача заперечує та у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ "Дієса" посилається на те, що судом апеляційної інстанції було обґрунтовано призначено експертизу у даній справі та наголошує на неможливості перегляду судом касаційної інстанції ухвали суду в частині призначення експертизи відповідно до вимог ч. 1 ст. 304, п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
При цьому, ТОВ "Дієса" вказує на те, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом, відтак, вважає, що апеляційний суд, скориставшись наданим йому правом відповідно до положень ст. 228 ГПК України, правомірно зупинив провадження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 для розгляду справи №910/10572/17 за касаційною скаргою ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2018 у справі № 910/10572/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17, призначено касаційну скаргу до розгляду на 28.11.2018.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному, для розгляду справи №910/10572/17 за касаційною скаргою ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 розгляд справи № 910/10572/17 за касаційною скаргою ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17 відкладено на 12.12.2018 на 14 год. 30 хв.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у зв'язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному, для розгляду справи №910/10572/17 за касаційною скаргою ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", представників ПАТ "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", ТОВ "Дієса", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу та відповіді на відзив, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, задовольняючи клопотання та ухвалюючи рішення про призначення експертизи у даній справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують висновки Господарського суду м. Києва з яким погодився Київський апеляційний господарський суд, про те, що проведена 19.05.2016 по рахункам № 20681300174801 та № 20636300174801 в ПАТ "Банк Михайлівський" операція зі сплати процентів в сумі 3 618 327,82 грн. та 110 359 000,00 грн. кредиту за кредитним договором, не відповідає механізму розрахунків у разі віднесення банку до категорії проблемних, та є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань, що викликає сумнів у своїй правильності, а у спорі існують суперечності, що потребують спеціальних знань.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені без належної оцінки всіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, ТОВ "Дієса" було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи з фінансово-кредитних операцій, яке мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій самостійно без застосування спеціальних знань та необхідних досліджень, передчасно встановили, як доведену обставину, невідповідність проведеної 19.05.2016 по рахункам №20681300174801 та №20636300174801 в ПАТ "Банк Михайлівський" операції зі сплати процентів в сумі 3 618 327,82 грн. та 110 359 000,00 грн. кредиту за Кредитним договором, оскільки така не відповідає механізму розрахунків у разі віднесення банку до категорії проблемних, та є виключно коригуванням структури банківського балансу, шляхом зміни обліку грошових зобов'язань.
ТОВ "Дієса" у клопотанні про призначення судової експертизи, наголошувало на тому, що самостійне, без застосування спеціальних знань експерта у галузі фінансово-кредитних операцій, встановлення судом невідповідності механізму розрахунків у разі віднесення банку до категорії проблемних операцій, щодо погашення 19.05.2016 кредитної заборгованості та надання судом цим операціям такого визначення як "коригування структури банківського балансу, шляхом зміни обліку грошових зобов'язань" є передчасним, та вимагає належного підтвердження або спростування таких висновків судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та крім того посилалось на те, що предметом доказування у даній справі фактично є наявність чи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" договірного обов'язку по сплаті 19.05.2016 процентів в сумі 3 618 327,82 грн. та повернення 110 359 000,00 грн. кредиту за Кредитним договором, у разі віднесення банку до категорії проблемних, що можливе лише при проведенні судової економічної експертизи з фінансово-кредитних операцій.
Частиною 1 ст. 99 ГПК України передбачено призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 234 ГПК України, зазначаються, згідно ст. 100 ГПК України, зокрема, підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 234 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Згідно пункту 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 одним з основних видів (підвидів) експертиз є економічна експертиза, яка включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Як вбачається із матеріалів справи, суд апеляційної інстанції, призначаючи судову експертизу, на вирішення експертизи поставив наступні питання: чи підтверджується нормативно та документально обґрунтованість оформлення та відображення в обліку операцій з погашення кредитів ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" за кредитним договором №28/10-КЛ від 09.10.2014?; чи підтверджується нормативно та документально заборгованість ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" перед ПАТ "Банк Михайлівський" за кредитним договором №28/10-КЛ від 09.10.2014?
Разом з тим, апеляційним господарським судом в резолютивній частині оскаржуваної ухвали не зазначено вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення поставлених питань. При цьому, вирішення цього питання (визначення виду (підвиду) судової експертизи) апеляційним судом не було віднесено і на розсуд експертної установи (експерта) /а.с . 133- 136 т.7/.
До того ж, ухвалюючи рішення про призначення експертизи, апеляційний суд послався на ч. 5 ст.99 ГПК України щодо права учасників справи запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта, та вказав, що погоджується з питаннями, які запропоновані ТОВ "Дієса" у клопотанні про призначення судової експертизи.
Однак, при цьому, суд апеляційної інстанції не навів власного мотивування того висновку, що питання, які суд поставив на вирішення експертизи, потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі.
Натомість, єдиною підставою для призначення експертизи суд зазначив доводи ТОВ "Дієса" про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази , що проведена 19.05.2016 по рахункам № 20681300174801 та № 20636300174801 в ПАТ "Банк Михайлівський" операція із сплати процентів в сумі 3 618 327,82 грн. та 110 359 000,00 грн. кредиту за кредитним договором не відповідає механізму розрахунків у разі віднесення банку до категорії проблемних, та є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційний суд, виклавши аргументи ТОВ "Дієса" про призначення судової експертизи, не навів власного мотивування (з посиланням на законодавство) підстав призначення експертизи для вирішення вказаних питань, належним чином не дослідив матеріали справи та не врахував, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно зі ст. ст. 2, 7, 13 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.
Так, у порушення наведених норм процесуального законодавства, судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки доводів позивача у справі (ПАТ "Банк Михайлівський"), викладених у запереченні на клопотання ТОВ "Дієса" про призначення судової економічної експертизи, та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наведених у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дієса", щодо відсутності, на їх думку, підстав для призначення по справі судової експертизи.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених норм, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду щодо призначення судової експертизи зазначеним вимогам не відповідає.
Пункт 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України надає господарському суду право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення.
Відтак, в даному випадку, призначення судової експертизи з порушенням вимог закону призвело до прийняття судом неправильного судового рішення (ухвали) про зупинення апеляційного провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи у даній справі мало наслідком невиправдане затягування судового процесу.
Так, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Частиною 3 ст. 2 ГПК України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом.
Наведеного вище судом апеляційної інстанцій враховано не було, тому, необґрунтовано призначивши у даній справі судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право сторін, зокрема, позивача, на розгляд справи упродовж розумного строку.
Відтак, Касаційний господарський суд бере до уваги, що скасування оскаржуваної ухвали лише в частині зупинення апеляційного провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом подальших процесуальних дій у справі (через проведення експертизи відповідною установою).
Виходячи з аналізу зазначених вище норм та з огляду на обставини даної справи, Касаційний господарський суд не погоджується з аргументами ТОВ "Дієса", наведеними у відзиві на касаційну скаргу.
Враховуючи викладене, а також те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), беручи до уваги повноваження касаційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали в повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17 підлягає скасуванню, а справа - направленню для подальшого розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.
Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для розгляду до апеляційного суду, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 300, 301,310, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/10572/17 скасувати.
Справу № 910/10572/17 направити для розгляду в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Пєсков В.Г.