18.12.2018
Справа 522/19545/18
Провадження № 1-кс/522/20907/18
18 грудня 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про накладення арешту, -
Слідчий СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту.
Як вбачається з клопотання слідчого, слідчим відділом Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160500006657, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Встановлено, що 26.09.2018 до ЧЧ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , в якій вона просить прийняти заходів правового характеру до працівників ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», які 06.06.2018 року самовільно, всупереч встановленому законом порядку, зайняли квартиру АДРЕСА_1 , законним власником якої являється заявниця.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, 24.05.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №11158823000. За вказаним договором ОСОБА_4 виступила поручителем та уклала з АКІБ "УкрСиббанк" Іпотечний договір б/н від 24 травня 2007 року, за умовами якого передала в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1 .
У квітні 2016 року ОСОБА_4 стало відомо, що власником її квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно значиться ТОВ "Кей-Колект". Також ОСОБА_4 дізналася, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийнято рішення про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року, за яким право власності на її квартиру зареєстровано за ТОВ "Кей-Колект". ОСОБА_4 зазначає, що жодного повідомлення про вказану перереєстрацію прав їй не надходило.
ОСОБА_4 у своїх показах вказує, що з вказаними діями приватного нотаріуса та прийнятим рішенням про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року не погоджується, вважає його протиправним.
Крім того, рішення про державну реєстрацію прав прийнято нотаріусом без підтвердження фактів укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог. Крім того, такі дії нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прямо суперечать приписам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 листопада 1993 року на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_6 № 28815242 від 18 березня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за суб'єктом: товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкту нерухомого майна: квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"; підстава виникнення права власності: договір іпотеки №2279, виданий 24 травня 2007 року, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7
12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено Договір факторингу №1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими право вимоги за кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року та договором іпотеки від 24 травня 2007 року перейшло до ТОВ "Кей-Колект". Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 12.12.2011 року за реєстровим номером № 5207-5208.
В ході допиту ОСОБА_4 встановлено, що 06 червня 2018 року, невстановлені особи вибили двері квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій мешкала остання та захопили її з усім належним їй майном та цінностями. Як зазначає ОСОБА_4 , що вказані невстановлені особи назвали себе співробітниками ТОВ «Кей-Колект» та заявили, що дана квартира належить тепер їм на підставі права власності. На даний час ОСОБА_4 не допускають до квартири, замки замінено.
25 жовтня 2018 року слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГНУП в Одеській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовим доказом об'єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, слідчий просив накласти ареш на зазначене в клопотанні майно.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши слідчого, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Таким чином, з метою захисту, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, задля встановлення істини у справі, з метою збереження вказаного майна в якості речових доказів, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту, оскільки існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, а його втрата - може слугувати втратою доказової бази у провадженні.
Відтак, метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.
Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого КПК України, та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що майно, яке зазначене в клопотанні, є предметом кримінального правопорушення, та те, що незастосування арешту даного майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає, що слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.
Керуючись ст.ст. 130,131, 170-173, 372,376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: