вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"20" грудня 2018 р. Cправа № 902/773/18
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О"
(вул. Екскаваторна, буд. 35, м. Київ, 03062)
до: Фізичної особи - підприємця Ільченка Юрія Олександровича
(АДРЕСА_1)
про стягнення 11690,06 грн.
за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,
представників сторін:
позивача не з'явився;
відповідача не з'явився;
19.11.2018 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н. та дати (вх. номер суду 818/18 від 29.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О" про стягнення з Фізичної особи - підприємця Ільченка Юрія Олександровича 11 690,06 грн заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 984 від 13.09.2017 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 03.12.2018р за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/773/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2018 р.
Вказаною ухвалою, окрім іншого, зобов'язано позивача відповідно до ст. ст. 166, 178 ГПК України, надіслати (надати) до суду: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву) не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 18.12.2018.
Пунктом 6 зазначеної ухвали зобов'язано учасників справи направити в судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі, відповідно до ст. 60 ГПК України, документи, що підтверджують їх повноваження.
В підготовче засідання 20.12.2018р. представники сторін не з'явились. Пояснень причин невиконання суду не надали.
При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи, останні були повідомлені належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу - за вх.№11227 від 11.12.2018, відповідачу - за вх.№11366 від 13.12.2018.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
В судовому засіданні розглянувши наявні матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Положеннями ч.1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз приписів ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України приводить суд до висновку про встановлення законодавцем імперативного правила щодо обов'язку суду залишати позов без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому суд наголошує, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.12.2018р., судом визнано явку учасників справи обов'язковою. Проте вимоги суду позивачем не виконані. Клопотань про неможливість забезпечення явки представника, відкладення розгляду справи, тощо станом на день проведення підготовчого засідання до суду не надходило.
Окрім того, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не подано доказів на підтвердження доводів, викладених в позовній заяві.
Судом встановлено, що документи, додані до позовної заяви не є оригінальними. Разом з тим, додані до позовної заяви б/н та дати (вх. номер суду 818/18 від 29.11.2018) документи (а.с. 6 - 20) не відповідають приписам ст. 91 ГПК України, та не є доказами.
Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належним чином засвідченою копією відповідно до положень ДСТУ 4163-2003 є копія, яка має відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, скріплених печаткою.
Приймаючи до уваги викладене вище, враховуючи неподання позивачем доказів, необхідних для вирішення спору, відсутність яких позбавляє суд можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, і, як наслідок, винести об'єктивне та правосудне рішення у даній справі, беручи до уваги неявку в судове засідання позивача (його представника) та його належне повідомлення судом про дату та час судового розгляду, беручи до уваги визначені ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України імперативні норми, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду.
У відповідності до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом враховуються положення ст.7 ЗУ "Про судовий збір", якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв'язку з неподання позивачем доказів, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Принагідно суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 42, 129, ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.ст.232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 ГПК України, суд -
Позов залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Ухвалу підписано 22.12.2018.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Екскаваторна, буд. 35, м. Київ, 03062)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)