Справа № 442/2246/18 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 22-ц/811/763/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:50
20 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Симця В.І.
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення пені за несплату аліментів,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2011 року у справі №2-819/1 з твердої грошової суми в розмірі по 500 грн щомісяця на частку від заробітку (доходу) в розмірі 1/4 частки, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з відповідача пеню за несплачені аліменти по виконавчому листу №2-819/11, виданому 19.06.2011 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області в сумі 10950 грн за період з 21.02.2011 по 03.04.2018.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, рішенням суду від 29.06.2011 шлюб між ними розірвано. На підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011 відповідач зобов»язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн щомісячно, починаючи з 27.01.2011. У даній справі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011 змінено рішенням Апеляційного суду Львівської області в частині визначення часу з якого присуджуються аліменти - починаючи з 21.02.2011. У відповідності до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» затверджено прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1.01.2018 - 1860 грн. Дитина є школярем, потребує належного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, а це в свою чергу пов»язано зі значними матеріальними витратами. У повній мірі забезпечити дитину матеріально у неї немає змоги, а призначений рішенням суду розмір аліментів є недостатнім для гармонійного розвитку дитини. Крім цього, відповідач не регулярно сплачував аліменти на утримання дитини. Згідно розрахунку заборгованості від 03.04.2018 за виконавчим листом №2-819/11, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 19.09.2011, станом на 03.04.2018 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, однак більшу частину заборгованості по аліментах відповідач сплатив лише 02.04.2018. Вважає, що за несвоєчасну сплату аліментів за період з 21.02.2011 по 03.04.2018 відповідач зобов»язаний сплатити пеню в розмірі 10950 грн.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2018 року позов задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2011 року у справі № 2-819/11 з твердої грошової суми в розмірі по 500 гривень щомісяця.
Ухвалено стягувати зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі ? частки, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Стягнення аліментів у новому розмірі ухвалено здійснювати з дня набрання цим рішенням законної сили.
Виконавчий лист виданий на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011 - відкликано.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 9875гривень пені за несплачені аліменти за період з 29.08.2011 по 03.04.2018.
Стягнуто з ОСОБА_2 704,80 гривень судового збору в дохід держави.
В решті позову - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що міськрайонний суд не звернув увагу на те, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті аліментів, а тому підстав для стягнення пені немає. Вказує, що на вимоги про стягнення неустойки поширюються положення ст. 258 ЦК України щодо позовної давності. Вважає, що позивачкою неправильно проведено розрахунок пені. Крім цього посилається на те, що на даний час він не працює та не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_3 просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011 присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн щомісячно, починаючи з 27.01.2011 (а.с.7).
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29.08.2011 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011 змінено в частині визначення часу, з якого присуджуються аліменти, починаючи з 21.02.2011. В решті рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2011 залишено без змін (а.с.8).
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст.ст.180, 181 СК України, батьки зобов»язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а за домовленістю між ними той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини 2 ст. 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 року - 1860 грн, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень; для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Отже, мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років, у липні 2018 року (на момент ухвалення рішення у даній справі), з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», становив 972 грн.
Задовольняючи позов в частині зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011, суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи позивача, що з моменту винесення судового рішення змінилось законодавство в частині стягнення аліментів, неодноразово підвищувався розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак погіршилося матеріальне становище дитини.
Враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, суд обґрунтовано визначив аліменти в розмірі 1/4 частки, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Крім того, батьки мають рівні обов»язки щодо утримання дитини.
Прийняття відповідного законодавства щодо зміни мінімального розміру аліментів, спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих аліментів. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 581/638/17ц (провадження № 61-11279св18).
Згідно зі статтею 196 Сімейного Кодексу при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Задовольняючи позов в частині стягнення пені частково - за період з 29.08.2011, суд першої інстанції вірно виходив з того, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2011, яким зобов'язано відповідача сплачувати аліменти на сина, було оскаржено в апеляційному порядку, та набуло законної сили лише 29.08.2011, тому відсутні підстави для нарахування пені за період з 21.02.2011 по 29.08.2011, оскільки вини відповідача немає.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені за несплату аліментів за період з 29.08.2011 по 30.03.2018 становить 9 875 грн (а.с.53).
Згідно із ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) не більше 100 відсотків заборгованості.
Як убачається з матеріалів справи, суд стягнув пеню у межах розміру заборгованості, яка станом на 01.04.2018 становила 11 500 грн.
Враховуючи вищенаведене, а також виходячи з диспозитивності судового процесу і положень 13 ЦПК, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін.
Доводи апеляційної скарги про відсутність заборгованості по сплаті аліментів не обґрунтовані, оскільки як убачається з розрахунку заборгованості, наданого державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області (а.с.11-12), і який не спростовано відповідачем, він не регулярно сплачував аліменти, тому у період з 29.08.2011 по 01.04.2018 існувала заборгованість по аліментах.
Так, зокрема, заборгованість за період з 01.05.2016 року по 30.03.2018 року у сумі 11500 грн була сплачена відповідачем лише 02.04.2018 року, що стверджується копією квитанції № 1 (а.с.74) .
У статті 196 Сімейного Кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 22.12.2018р.
Головуючий
Судді