Справа № 442/1246/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/811/126/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:19
18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
секретар: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні представників позивача ТзОВ «Чагарі» - Кушніра І.Б., Зошія Ю.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Гарасимків Л.І. від 13 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Тепла Мар'яна Юріївна про визнання договору дарування недійсним, -
ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Тепла Мар'яна Юріївна, про визнання договору дарування недійсним залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Вказану ухвалу оскаржило ТзОВ «Чагарі».
В своїй апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати, а справу направити до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для продовження розгляду по суті. Вважають, що судом порушені норми процесуального права, неповно досліджено обставини, що мають значення. Зазначають, що приймаючи ухвалу суд встановив, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, при чому суд лише констатував це як факт, не надавши йому аргументації. Так, згідно процесуальних норм суд наділений правом винести ухвалу, якою визначити необхідність особистої присутності в даному випадку позивача, однак суд такої необхідності процесуально не встановлював. Відтак, необхідність особистої участі у справі позивача є необґрунтованою та без процесуального визначення необхідності такої особистої присутності. Вказують на те, що позивач повідомив суд про те, що не може бути присутнім на засіданні у зв'язку із хворобою, що виключає поняття «без повідомлення причин неявки». Крім цього, зазначають, що слід критично поставитися до висловлювання суду про те, що суду «не зрозуміло по якій справі подано заяву і, якому судді вона адресована», адже сам факт розгляду такої заяви суддею Герасимків Л.І. у справі №442/1246/16-ц суперечить висновкам суду. В заяві апелянт чітко зазначив суд та суддю у його справі, а суд долучив її до справи та описав в оскаржуваній ухвалі. Також, звертають увагу на те, що згідно довідки МСЕК, директор як представник юридичної особи є інвалідом другої групи, що не може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами, зважаючи на стан здоров'я.
В судове засідання, окрім представників позивача решта учасників справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників),зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 247, ч.3 ст. 257 ЦПК України та залишаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що ухвалою суду від 05.02.2016 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд на 21.03.2016 року. Розгляд даної справи призначався неодноразово, однак у зв'язку з неявкою сторін слухання справи переносилось. В черговий раз судове засідання призначено на 13.02.2018 р. 17.01.2018 року представник позивача ОСОБА_3 подав суду клопотання з проханням відкласти судове засідання на більш пізнішу дату у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я. Дослідивши матеріали справи суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. З поданого представником позивача клопотання про відкладення судового засідання не вбачається, по якій саме справі подане клопотання і, якому саме судді воно адресоване, не долучено доказів погіршення стану здоров'я, що свідчить про те, що таке не належним чином оформлене і не може братись судом до уваги. Оскільки представник позивача зловживає своїми процесуальними правами і обов'язками, та правами інших осіб, що свідчить в зацікавленості затягування розгляду справи, відтак з метою дотримання розумних строків розгляду справи та не допущення зловживання процесуальними правами сторін, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Колегія суддів вважає, що такі висновки зроблені судом без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення; висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими - не доведені.
По-перше, із оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції не конкретизовано судові засідання, про призначення яких було повідомлено позивача, та у які, будучи належним чином повідомленим, позивач двічі (повторно) не з'явився.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 05 лютого 2016 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21.03.2016 року 09год.30хв. (Т.1 а.с. 59). 21.03.2016 року розгляд справи відкладено на 21.04.2016 р. 14 год. 30 хв. (журнал судового засідання Т.1 а.с. 64-65). Дані про те чи відбувалось судове засідання 21.04.2016 року в матеріалах справи відсутні. Натомість в матеріалах справи наявна ухвала від 30 травня 2016 року про відкладення розгляду справи на 04 серпня 2016 року на 10год.20хв. (Т1 а.с. 157), ухвала від 04 серпня 2016 року про відкладення розгляду справи на 06 жовтня 2016 року 12год. 00хв. (Т1 а.с. 161), довідка від 06 жовтня 2018 року про те, що справа №442/1224/16 не розглядалась у зв'язку з перебуванням судді Гарасимків Л.І. на лікарняному (Т1 а.с. 162). Також, в матеріалах справи наявний журнал судового засідання від 09.12.2016 року (Т1 а.с. 196-197), на якому були присутні представники позивача та відповідача, однак за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 27.12.2016 року 10 год. 45 хв. Також, з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2017 року директором ТзОВ «Чагарі» подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному, яка, після перебування на розгляді у апеляційному суді, була призначена до розгляду на 27.04.2017 року 16 год. 45 хв. Ухвалою суду від 27.04.2017 року розгляд справи відкладено на 05.05.2017 року 11 год. 30 хв. Ухвалою суду від 05.05.2017 року розгляд справи відкладено на 12.06.2017 року 10год. 45 хв. Ухвалою від 12.06.2017 року розгляд справи відкладено на 26.07.2017 року 11год.00хв. Ухвалою від 26.07.2017 року розгляд справи було відкладено на 18.09.2017 року 11год.00хв. Ухвалою суду від 18.09.2018 року (Т1 а.с 235) розгляд справи було відкладено на 16.11.2017р. 15год. 15хв.. Ухвалою суду від 16.11.2017р. (Т1 ас. 237) розгляд справи було відкладено на13.12.2017 року 11год. 15 хв. Ухвалою суду від 13.12.2017 року (Т.1 ас. 238) розгляд справи було відкладено на 13.02.2018 року 15 год. 45хв.
Дійсно, у відповідності до змісту п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, суд вправі вирішувати питання про залишення позову без розгляду.
Однак для вирішення вказаного питання суду необхідно з'ясувати чи дійсно позивач (чи його представник) двічі поспіль, належним чином, у відповідності до вимог закону, був повідомленим про час та місце розгляду справи.
Так, відповідно до ст. 74 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) , судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, як вбачається із п.9 ч.1 ст.75 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) судова повістка про виклик у суд повинна містити роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Також, відповідно до змісту ст. 128 ЦПК України, (в редакції чинній на даний час), суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. 7. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їхньою діяльністю. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ст. 129 ЦПК України, Судова повістка про виклик повинна містити:
1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
2) найменування та адресу суду;
3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
4) назву справи, за якою робиться виклик;
5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;
9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1-7 і 9 частини першої цієї статті. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.
Враховуючи вказане, лише при дотриманні вказаних норм закону, а саме у випадку надіслання повістки про виклик в суд позивачу, яка б містила, зокрема, і роз'яснення про наслідки неявки позивача (його представника), двічі поспіль; отримання такої позивачем (його представником); неявки його (його представника) у судове засідання, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності (відсутності його представника) або неповідомлення причин неявки (неявки представника); перешкоди для розгляду справи через його нез'явлення (нез'явлення його представника), тощо, - суд вправі, у відповідності до вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України залишити позовну заяву без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи позивач із наведених вище дат призначення судового засідання був повідомлений належним чином лише про три, а саме: 21.03.2016 року, 9.12.2016 року, 27.04.2017 року, однак не був повідомленим належним чином про час та місце проведення решти судових засідань, зокрема і останні шести із належним роз'ясненням наслідків неявки у такі, зокрема, і щодо можливості вирішення питання судом про залишення позовної заяви без розгляду.
Докази цього у матеріалах справи - відсутні. Так, у матеріалах справи відсутні як повідомлення про вручення поштових відправлень (судових повісток про виклик до суду), відсутні також і письмові розписки представників позивача, із яких би вбачалось повідомлення позивача про судові засідання, які призначались судом для розгляду справи за його позовом.
Враховуючи вказане, а саме відсутність даних про належне повідомлення позивача про час та місце судового розгляду двічі поспіль у суду не було підстав для з'ясування подальших питань, що підлягають з'ясуванню при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тим більше для постановлення оскаржуваної ухвали.
Тому, оскаржувана ухвала, як така, що постановлення без з'ясування обставин, що мали значення, без дотримання згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог, зокрема, процесуального закону, серед іншого, і в частині дотримання права позивача бути повідомленим про час та місце судового розгляду, роз'яснення йому наслідків неявки у судове засідання, права на подання заяви про розгляд справи у відсутності його представника, тощо.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» - задовольнити.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року - скасувати.
Справу направити до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської областідля продовження розгляду.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» по 881 грн. сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2018 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Л.Б. Струс
М.М. Шандра