Справа № 159/4435/18
Провадження № 2/159/1277/18
17 грудня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ КБ „Приватбанк” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обгрунтовано тим, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Приватбанк” (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») 24.11.2011 року був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до якого ПАТ КБ „Приватбанк” (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 300 гривень. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним і Банком, договір, про що свідчить його підпис у заяві. Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідач ОСОБА_1П, взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, і станом на 25.06.2018 року заборгованість останнього за кредитним договором №б/н від 24.11.2011 року становить 15478,06 гривень, з яких тіло кредиту - 4999,87 гривень, нараховано відсотків за користування кредитом - 1785,40 гривень, пеня - 7479,55 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 713,24 гривень. Позичальник ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання, а тому позивач змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15478,87 гривень та судовий збір в сумі 1762 гривень.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.10.2018 року відкрито провадження в даній цивільній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на пред'явлений позов, не подав. Таким чином, у зв'язку з ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із наявними у матеріалах справи письмовими доказами змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у статуті.
Згідно кредитного договору, який було укладено 24.11.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1П, Банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 300 гривень. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним і Банком, договір, про що свідчить його підпис у заяві.
Окрім цього, позичальник ОСОБА_1 брав на себе зобов'язання слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість з кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Також, відповідно до 2.1.1.12.10 згаданих Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з розрахунку суми боргу станом на 25.06.2018 року по кредитному договору від 24.11.2011 року позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, і сума заборгованості становить 15478,06 гривень, з яких тіло кредиту - 4999,87 гривень, нараховано відсотків за користування кредитом - 1785,40 гривень, пеня - 7479,55 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 713,24 гривень, - що доводить наявність заборгованості за кредитним зобов'язанням відповідача перед позивачем.
Таким чином, позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин та докази невиконання умов кредитного договору відповідачем.
Доказів, які б спростовували наведені вище письмові докази у справі, у тому числі, і щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суду не надано.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.
Окрім цього, відповідно до п.1.1.7.43 Умов та правил надання банківських послуг, сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявності у клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
Разом з тим, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення вимог кредитного договору в сумі 1213,24 (500+713,24) гривень до задоволення не підлягає.
Відмовляючи з задоволенні цієї вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Тобто, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 1213,24 гривень штрафу та 7479,55 гривень пені за прострочення строків виконання зобов'язань переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф як різновиди неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.
Отже, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штраф, що не передбачено законом, і виходячи з вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення вимог кредитного договору в сумі 1213,24 гривень слід відмовити.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання згідно договору та не сплачує кредит та відсотки по кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому є всі підстави для стягнення на користь позивача із позичальника ОСОБА_1 суми заборгованості по кредитному договору укладеному 24.11.2011 року в сумі 14264,82 гривень.
Згідно платіжного доручення №PROM0ВОВК6 від 10.08.2018 року вбачається, що позивачем було сплачено при подачі позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 1762 гривень.
Судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 599, 629, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (17.04.1990 р.н, паспорт серії АЮ 149286 виданий 30.03.2011 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, і.н.3297916350) в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.11.2011 року в розмірі 14264 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 82 копійки (з яких, тіло кредиту - 4999,87 гривень, нараховані відсотки за користування кредитом - 1785,40 гривень, нарахована пеня - 7479,55 гривень) та судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 22.12.2018 року.
ГоловуючаОСОБА_2