Ухвала
21 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 753/23765/15-ц; 753/11824/18
провадження № 22-ц/824/6016/2018
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ КравецьВ.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2015 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року позов задоволено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням, 12 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно вимог статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Отже, апеляційна скарга подана в межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Безпосередньо в апеляційній скарзі представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 порушується питання про відстрочення сплати судового збору, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги становить 101 056,62 грн., що є непомірно великою та несправедливою сумою для відповідача.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 не працює (є домогосподаркою), разом з чоловіком ОСОБА_4 фактично проживає в сільській місцевості, де займається особистим селянським господарством. Головним та фактично єдиним джерелом доходів сім'ї є пенсія чоловіка ОСОБА_4, яка становить 3 981,58 грн. на місяць, на підтвердження чого надані виписки з систем «Ощад 24/7» ПАТ «Державний ощадний банк України».
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частино першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
У доданих представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до апеляційної скарги документах відсутні будь-які відомості щодо розміру заробітної плати ОСОБА_2 або щодо її перебування на обліку в Державній службі зайнятості, наявності в неї рухомого та нерухомого майна, відкритих на її ім'я рахунків у банківських установах тощо.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, додані апелянтом докази та, ураховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, суд доходить висновку, що доводи, наведені ОСОБА_3, не дають підстав для задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки у їх підтвердження не надано належних доказів, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Оскільки додані до апеляційної скарги документи не містять інформації щодо рівня майнового стану ОСОБА_2, а пенсійне посвідчення та розмір пенсії її чоловіка не свідчить про те, що вона позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому законом розмірі, або, що такий розмір судового збору не є співмірним із матеріальними можливостями заявника, заява апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, а тому ОСОБА_2 має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, апелянту слід сплатити 94 411,90 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 34311206080024 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надіслати на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який буде відповідати вищевказаним нормам закону.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року залишити без руху.
Надати апелянту строк до 21 січня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 94 411,90 грн.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: В.А. Кравець