Справа № 369/12923/18
Провадження № 2/369/4147/18
Іменем України
12.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Більше 20-ти років відповідач ОСОБА_2 зібрав всі свої речі і виїхав з будинку. З цього часу відповідач в будинку позивача не з'являється, його особистих речей немає.
Відповідач ОСОБА_2 не несе ніяких витрат по ремонту або по утриманню і експлуатації житлового будинку.
Так як відповідач зареєстрований в належному позивачу будинку, то він особисто як власник не має можливості вільно розпоряджатися своєю власністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 405 ЦК України, позивач ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою особою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, розгляд справи просила провести у його відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наявних матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.07.1987 року, виданому заступником старшого державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Москвитіною Л.В., за реєстровим за № 3688, ОСОБА_4 на праві власності належить домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний будинок зареєстрований по господарській книзі виконкому Чабанівської сільської ради за №144, розташованого на присадибній земельній ділянці сільського господарства «Новосілки».
Право власності позивача на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на земельну ділянку від 17.09.2014 року, зареєстроване Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області за індексним номером 26939402 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1306 га.
Право власності також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, будинковою книгою для прописки громадян по АДРЕСА_1
Згідно довідки Чабанівської сільської ради № 2156 від 03 жовтня 2018 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованими значаться: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає, що підтверджується актами депутата Чабанівської селищної ради, Києво-Святошинського району, Київської області Натели В.П. від 18 травня 2015 року, актом депутата Литовченко Б.Ю. від 04.10.2018 року.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно вимог ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 встановив, що реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України).
Згідно вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а зняття з місця реєстрації місця проживання особи належить до компетенції органів реєстрації місця проживання та місця перебування осіб.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. ст. 317, 383, 391, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постанова Пленум Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2, ст. ст. 4, 5, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення заочного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.