Справа № 484/5105/18
Провадження № 2/484/2005/18
21.12.2018р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Медведєва Н.А.
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
12.11.2018р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.н., в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, вказуючи, що вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі, та ІНФОРМАЦІЯ_5. у них народився син ОСОБА_4, який проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо та допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідно до ухвали суду від 26.11.2018року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач на підготовче засідання не з'явилась, надала заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити його, розглянувши справу в її відсутність.
Відповідач на підготовче засідання не з'явився, надав заяву, в якій позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частини 1, 4 статті 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5. народився ОСОБА_4, актовий запис №837 від 26.12.2014р., та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3). Дитина проживає з матір'ю (а.с.5). Відповідач проживає окремо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи викладене вище, те, що відповідач визнав позов та таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову, та вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення аліментів позивачі від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються. Отже, суд вважає за необхідне на підставі ч.6 ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір в сумі 704,80 грн. в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 12.11.2018 р. та до досягнення дитиною повноліття, але мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.А.Медведєва