Справа № 369/5361/18
Провадження № 2/369/2501/18
Іменем України
06.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Бугайовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крюківщинської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача Крюківщинської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 25.09.1999 року батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, придбали 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 і за договором купівлі-продажу оформили її на батька. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивача помер і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частини вищезазначеного будинку. Після смерті батька спадщину прийняла сестра позивача - ОСОБА_5. Позивач з заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не зверталась, тобто не приймала спадщину, а матір - ОСОБА_10. відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина - 1/4 частина будинку, яка їй належала як частина майна, придбаного під час шлюбу з ОСОБА_3 Спадкоємцями за законом після смерті матері є позивачка та її сестра ОСОБА_5 14.10.2011 року позивачка звернулась до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, з якою була зареєстрована на час її смерті, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на частину майна, придбаного під час шлюбу.
Сестра позивача ОСОБА_5 зареєструвала право власності на належну їй частину спадкового майна (1/8, тобто ? від 1/4 ), що залишилось після смерті матері, за рішенням суду. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі неможливо, оскільки спадкодавець не мала правовстановлюючого документа на частину майна, придбаного під час шлюбу, а тому виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/8 ( ? від 1/4 ) частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6.
В судове засідання позивачка не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, через канцелярію суду представник позивача подала заяву про слухання справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Оскільки відповідач до суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Судом встановлено, що 25.09.1999 року батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі,що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 та придбали 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 і за договором купівлі-продажу ? частини жилого будинку від 25.09.1999 року, посвідченим державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Київської області Бурлаковою Н.К. оформили її на батька позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивача ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.
Після смерті батька позивача спадщину прийняла її сестра - ОСОБА_5, що підтверджується копією спадкової справи № 70/2010 до майна померлого ОСОБА_3.
Позивачка з заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не зверталась, тобто не приймала спадщину, а матір - ОСОБА_10. відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка на користь ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3. Після її смерті відкрилась спадщина - ? частина будинку, яка їй належала як частина майна, придбаного під час шлюбу з ОСОБА_3
Спадкоємцями за законом після її смерті є позивачка та її сестра ОСОБА_5
Відповідно до даних технічного паспорту від 05.01.2015 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А, загальною площею 277,60 кв.м., житловою 54,70 кв.м.; прибудови А, навісу Б, сараїв В, Г, навісів Д, Е, душу Ж, вбиральні З, огорожі № 1-5, колодязя І, ями вигрібної ІІ, вимощення ІІІ.
14.10.2011 року позивачка звернулась до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, з якою була зареєстрована на час її смерті, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності матері на частину майна, придбаного під час шлюбу, що підтверджується копією спадкової справи № 241/2011 до майна померлої ОСОБА_6.
05.12.2018 року постановою державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори Білінець О.П. № 1198/02-14/02-31 позивачу було відмовлено у у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки частку житлового будинку АДРЕСА_1 спадкодавцем за життя не було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд врішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України доведено заявлені позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, і тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. 55 Конституції України, ч. 6 ст. 11, ст. ст. 15, 16, 392, 1216, ст. 1218, 1261, 1268, 1297 Цивільного кодексу України, ст. ст. 77, 78, 79, 80, 81, 259, 264, 265, 268, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/8(1/2 від 1/4) частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.