Справа № 342/827/18
Провадження № 2/342/598/2018
11 грудня 2018 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 Позовні вимоги мотивувала тим, що 4 грудня 2017 р. помер її чоловік ОСОБА_4. У зв'язку із раптовою та несподіваною смертю зробити заповітного розпорядження щодо свого майна він не встиг. Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, фактично вступила в управління спадковим майном: продовжує жити в будинку, несе всі витрати по обслуговуванню господарства, обробляє земельну ділянку. Згідно архівних даних ОКП КМБТІ станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано. Звернувшись в нотаріальну контору з завою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, позивачка отримала відмову в зв'язку з тим, що спадкодавець не зареєстрував належним чином право власності на нерухоме майно. Позивачка зазначила в позові, що після одруження вони з чоловіком побудували будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1. Для обслуговування даного будинку за господарством закріплена земельна ділянка розміром 0,25 га. Увесь час сім'я проживала за вищевказаною адресою, вели спільне господарство, мали спільний побут, неодноразово проводили як поточний, так і капітальний ремонти. В 2007 р. провели газифікацію житлового будинку. Власником та головою вищевказаного будинковолодіння до дня смерті вважався ОСОБА_4 Разом з ним на день смерті проживала тільки позивачка. Спадкоємцями першої черги за законом є також їхні діти - відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які не претендують на частку у спадщині після смерті свого батька.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить позов задовольнити.
Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідачів.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Довідкою № 933, виданою 07 грудня 2018 р. виконавчим комітетом Виноградської сільської ради, стверджується, що головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 був ОСОБА_4.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Із довідки № 931, виданої 07 грудня 2018 р. виконавчим комітетом Виноградської сільської ради, слідує, що в житловому будинку в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 р. проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4; двір колгоспний.
Із виписок з погосподарських книг Виноградськоїї сільської ради встановлено, що по АДРЕСА_1 проживала сім'я ОСОБА_4, в т.ч.: згідно погосподарських книг за 1977 - 1982 р. - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 згідно погосподарських книг за 1983 -2000 р. - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, згідно погосподарської книги №1 за 2001 -2005 р. - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, згідно погосподарських книг за 2006 -2015 р. - ОСОБА_4, ОСОБА_1.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_11. у віці 59 років в с. Виноград Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 17 від ІНФОРМАЦІЯ_11, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_11 виконавчим комітетом Виноградської сільської ради Городенківського району. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.
На день смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_11.) разом з ним в АДРЕСА_1 проживала дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується довідкою № 514, виданою 17.07.2018 р. виконавчим комітетом Виноградської сільської ради Городенківського району.
Про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7, були подружжям, свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 11 вересня 1977 р. Виноградською сільською радою, запис за № 46 від 1 вересня 1977 р. в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9, є дочками ОСОБА_4 та ОСОБА_1, що стверджується копіями їх свідоцтв про народження, виданими Виноградською сільською радою Городенківського району, відповідно: серії НОМЕР_4 запис за № 3 від 08 лютого 1979 р. в книзі записів актів про народження, та серії НОМЕР_5 запис за № 12 від 21 травня 1983 р. в книзі записів актів про народження.
ОСОБА_2 у зв'язку із одруженням 03.11.1996 р. з ОСОБА_5 змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», запис за № 11 від 03 листопада 1996 р. в книзі реєстрації актів про одруження, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6, виданого Виноградською сільською радою Городенківського району.
ОСОБА_3 у зв'язку із одруженням 21.09.2000 р. з ОСОБА_13 змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», запис за № 6 від 21 вересня 2000 р. в книзі реєстрації актів про одруження, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7, виданого Виноградською сільською радою Городенківського району.
Позивачка прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Копією спадкової справи № 31/2018 р., наданою суду в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Білоконь К.С., стверджено, що позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, 17 січня 2018 р. подала до Городенківської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 Дочки померлого ОСОБА_4 - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17.01.2018 р. (до спливу шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті батька) подали до Городенківської районної державної нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини і видачі свідоцтв про право на спадщину за законом і за заповітом від 11 березня 2011 р., зареєстрованим в реєстрі за № 31, після смерті батька ОСОБА_4.
Витягом № 50663144 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданим 24.01.2018 року Першою Снятинською державною нотаріальною конторою стверджено, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 6194080 (номер у нотаріуса 31/2018), спадкодавець - ОСОБА_4, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_11.
Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 2061/02-31 від 10 липня 2018 р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 з посиланням на те, що спадкоємець не надала правовстановлюючий документ на належний померлому житловий будинок.
Копією виписки № 8566 від 05.06.2018 р. з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» стверджується, що згідно архівних даних ОКП «Коломийське МБТІ» станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, - не зареєстровано.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок збудований в 1968 р., господарські будівлі та споруди - в 1976, 1985, 1990 роках, їх інвентаризаційна вартість станом на 22.06.2018 р. становить 216 261 грн. За даним господарством закріплена земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в розмірі 0,2500 га, що стверджується довідкою виконавчого комітету Виноградської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області № 583 від 24.07.2018 р.
Судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_4, фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, сплачує за комунальні послуги, надані їй за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується копією абонентської книжки по розрахунку за газ та квитанціями про оплату за електроенергію, однак через відсутність правовстановлюючого документу на належний спадкодавцю житловий будинок немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на дане нерухоме майно.
Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як одним із подружжя та як спадкоємцем за законом спадкодавця ОСОБА_4 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 судом не встановлено, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позову.
На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 328, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1258, 1261, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.
Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 - АДРЕСА_2
Місце проживання відповідачки ОСОБА_3 - АДРЕСА_3
Повне судове рішення складене 21.12.2018 року.
Суддя: Ничик Г. І.