вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3825/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е.
за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ІРМА ЛТД", Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське
до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, місто Дніпро
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, місто Дніпро
про скасування рішення №884 від 14.11.2017 про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м.Дніпрі та про виключення земельної ділянки (майданчика) з Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі і зняття з балансу земельної ділянки
Представники:
від позивача: Матросова Є.О., представник за довіреністю №б/н від 22.08.2018;
від відповідача: Коробов І.О., представник за довіреністю №7/10-160 від 17.01.2018;
від третьої особи: Федорчук К.Ю., представник за довіреністю №1229/6.1. від 27.11.2018.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ІРМА ЛТД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - відповідач) в якій просить суд:
- скасувати рішення ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №884 від 14.11.2017 про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі;
- виключити земельну ділянку (майданчик) за адресою: проспект Героїв, 48-Б з Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі, зняти з балансу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ земельну ділянку (майданчик) за адресою проспект Героїв, 48-Б.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
18.10.2007 між позивачем та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 18.10.2007 за реєстровим номером 6988 (Договір зареєстрований у ДМВ ДРФ "Центрі" ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2007 за №040710400633).
Предметом договору оренди є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою проспект Героїв, 48-Б і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:051:0029.
Зазначена земельна ділянка надавалася в оренду позивачу на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 №123/17.
18.10.2007 між позивачем та Дніпропетровською міською радою підписано акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:051:0029.
17.08.2017 право оренди земельної ділянки з правом пролонгації зареєстровано належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 21957125), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2017.
В серпні 2017 року на офіційному сайті Дніпровської міської ради опубліковано проект рішення про поновлення договору оренди землі від 18.10.2007 по проспекту Героїв, 48Б (Соборний (Жовтневий) район.
14.11.2017 відповідач прийняв оскаржуване рішення №884 про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі, зокрема за адресою проспект Героїв, 48-Б, всупереч тому, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді позивача та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою від 28.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 12.09.2018.
28.08.2018 від позивача отримано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. За результатами розгляду вказаного клопотання ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 відмовлено в його задоволенні.
12.09.2018 від відповідача отримано заяву про закриття провадження у справі. Того ж дня, а саме 12.09.2018 від позивача отримано заперечення щодо заяви про закриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2018 в задоволенні заяви про закриття провадження у справі відмовлено.
Суд оголошував перерву з 12.09.2018 до 13.09.2018.
Ухвалою від 13.09.2018 підготовче засідання відкладено на 18.10.2018.
19.09.2018 отримано позовну заяву в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до позивача, в якості третьої особи без самостійних вимог зазначено відповідача в якій просить суд зобов'язати позивача демонтувати за власний рахунок самовільно встановлений металевий шлагбаум, розташований на майданчику для паркування за адресою проспект Героїв, 48Б; визнати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - будівлю шиномонтажу, зареєстровану Державним реєстратором Воронюк К.В. Підгодродненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (номер запису про право власності: 21956140, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1331478612101) незаконною; зобов'язати позивача демонтувати будівлю шиномонтажу за власний рахунок, розташовану за адресою: проспект Героїв, 48Б місто Дніпро. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача. 19.09.2018 від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ отримано заяву від б/д за вих.№б/н про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 позовну заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ залишено без руху. 17.10.2018 від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ отримано заяву про усунення недоліків. Позивач 24.10.2018 надав до суду письмові пояснення щодо заперечень останнього відносно залучення КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Крім того, просив суд відмовити в прийнятті до спільного розгляду з первісною позовною заявою заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 позовну заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; заяву від б/д за вих.№б/н про залучення до розгляду у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на стороні відповідача і заяву від 16.10.2018 за вих.№б/н про усунення недоліків повернуто без розгляду.
Враховуючи відсутність судді Петренко Н.Е. 18.10.2018, ухвалою від 16.10.2018 підготовче засідання призначено на 22.10.2018.
22.10.2018 від відповідача надійшов відзив на позов в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі посилаючись на наступне.
Відповідач вважає, що спірне рішення прийнято на виконання повноважень передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування".
Суд протокольно відклав розгляд справи з 22.10.2018 на 25.10.2018.
24.10.2018 від позивача отримано заяву від 24.10.2018 за вих.№б/н, в якій позивач просить суд, не враховувати відзив відповідача при вирішенні спору, у зв'язку з пропуском встановленого судом строку для його подання. Ухвалою від 25.10.2018 господарський суд відхилив заяву від 24.10.2018 за вих.№б/н.
Ухвалою від 25.10.2018 до участі у розгляді справи в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, будинок 1, офіс 324; ідентифікаційний код 23357437).
Ухвалою від 25.10.2018 підготовче провадження закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 13.11.2018.
Суд відклав розгляд справи з 13.11.2018 на 11.12.2018.
14.11.2018 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення в яких просить суд залишити позовну заяву без задоволення посилаючись на наступне.
Третя особа-1 вважає правильним твердження позивача, викладене у позовній заяві, що строк дії договору сплив 18.10.2017.
Третя особа-1 вказує, що після спливу строку дії договору, враховуючи відсутність продовження його дії, а також внаслідок відсутності на всій території земельної ділянки об'єктів нерухомого майна, виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення від 14.11.2017 №884 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпро".
11.12.2018 від позивача отримано письмові пояснення в яких звернуто увагу суду на ключові тези, а саме:
- спірна земельна ділянка надана позивачу на 10 років;
- спірна земельна ділянка захоплена незаконним шляхом;
- спірним рішенням порушено права позивача щодо оренди земельної ділянки;
- клопотання про поновлення договору оренди від 18.10.2007 не розглянуто.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
18.10.2007 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ІРМА ЛТД" (далі - позивач, орендар) та ДНІПРОВСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (далі - відповідач, орендодавець) укладено договір оренди землі (далі - договір).
Предметом договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: проспект Героїв, 48-Б (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:051:0029 (пункт 1.1 договору). Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.22.6 (інша комерційна діяльність) (пункт 1.2 договору). Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 25.07.2007 №23/17.
Ціну договору визначено у розділі 4 (орендна плата).
Строк дії договору визначено у розділі 3. Пунктом 3.1 договору закріплено, що договір укладено на десять років. Пунктом 3.2 договору визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором. Пунктом 3.3 договору у разі продовження на новий строк дії або поновлення договору оренди земельної ділянки умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленостей щодо змінених умов договору оренди землі орендар після письмового повідомлення орендодавця втрачає переважне право на його поновлення.
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору зі строком дії до 18.10.2017.
В позовній заяві позивач стверджує, що до спливу встановленого у договорі строку, керуючись пунктом 3.2 договору, останній подав клопотання за вх.№36/3915 від 26.07.2017 про поновлення договору через канцелярію Дніпровської міської ради.
В серпні 2017 року на офіційному сайті Дніпровської міської ради опубліковано проект рішення про поновлення договору оренди землі від 18.10.2007 по проспекту Героїв, 48Б (Соборний (Жовтневий) район ТОВ ВКФ "Ірма ЛТД".
Посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" позивач звертає увагу суду, що по-перше, після закінчення строку дії договору, останній користується земельною ділянкою; по-друге, позивач належним чином виконує обов'язки за договором (сплачує орендні платежі, що підтверджується квитанціями про оплату та витягом з податкової інспекції про відсутність заборгованості); по-третє, протягом місяця після закінчення договору від відповідача жодних заперечень не надходило. Отже, на думку позивача, укладання додаткової угоди є лише документальним оформленням цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення.
Вивчивши матеріали справи господарський суд встановив наявність копії клопотання без дати та без зазначення особи, підпис якої міститься на вказаному клопотанні яким позивач просить Дніпровську міську раду поновити договір оренди землі від 18.10.2007 №040710400633, площею 0,6467га, яка знаходиться за адресою: місто Дніпро, проспект Героїв, Жовтневий район, будинок 48-Б. Крім того, матеріали справи містять проект рішення Дніпровської міської ради Про поновлення договору оренди землі від 18.10.2007 (державна реєстрація від 26.10.2007 за №040710400633) по проспекту Героїв, 48Б (Соборний (Жовтневий) район) ТОВ ВКФ "ІРМА ЛТД", код ЄДРПОУ 20204584, по фактичному розміщенню автостоянки.
Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, господарський суд взяв до уваги позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10.09.2018 по справі №920/739/17, а саме:
"За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
...
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
...
Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах."
Отже, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, господарський суд, врахувуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, дійшов висновку, що додаткова угода про поновлення договору оренди не укладена, а автоматична пролонгація не передбачена Законом.
Таким чином, договір оренди землі від 18.10.2007 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш Іриною Петрівною і зареєстрований в реєстрі за №6988 закінчив дію 18.10.2017 та не був поновлений на новий строк.
Оскаржуване рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.11.2017 №884 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у місті Дніпрі" прийнято 14.11.2017.
Відтак, господарський суд констатує, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.11.2017 №884 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у місті Дніпрі" прийнято (14.11.2017) після закінчення дії договору оренди землі укладеного з позивачем (18.10.2017).
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.11.2017 №884 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у місті Дніпрі" не перешкоджає позивачу у користуванні спірною земельною ділянкою з огляду на відсутність правових підстав у позивача на вказане користування.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності до приписів частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.
У позовній заяві позивач просить суд скасувати рішення Дніпровської міської ради №844 від 14.12.2017, яке, на думку позивача, порушує право останнього на користування земельною ділянкою, яка належить позивачу на підставі договору оренди землі.
У відзиві відповідач зазначає, що спір який виник між сторонами є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позиція суду. До юрисдикції господарських судів, відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України, відносяться зокрема справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.
Отже, господарський суд вважає, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, так як прийняття оскаржуваного рішення могло стати підставою порушення права позивача на здійснення своєї господарської діяльності.
Відтак, позиція відповідача щодо закриття провадження у справі судом відхиляється.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 265-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ІРМА ЛТД" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛ.ТЕПЛИЧНА, будинок 31; ідентифікаційний код 20204584) до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 04052092) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, будинок 1, офіс 324; ідентифікаційний код 23357437) про скасування рішення №884 від 14.11.2017 про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі та про виключення земельної ділянки (майданчика) за адресою проспект Героїв, 48-Б з Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі і зняття з балансу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКАВТОПАРК" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ земельної ділянки (майданчика) за адресою проспект Героїв, 48-Б відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ІРМА ЛТД" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛ.ТЕПЛИЧНА, будинок 31; ідентифікаційний код 20204584).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 21.12.2018.
Суддя Н.Е. Петренко