ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 грудня 2018 року Справа № 903/294/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком"
на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р.
у справі № 903/294/18 (головуючий суддя Кравчук А.М., суддя Слободян О.Г., суддя Якушева І.О.)
(постановлену у м. Луцьку)
за позовом:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"
2) Першого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дебольська Вікторія Володимирівна
2) Товариства з обмеженою відповідальність "Зарум"
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення
за участю представників сторін:
від позивачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" - Терлецький О.М., Романюк Л.С.;
2) Першого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області - не з'явився;
від відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" - Сєтов М.О.;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" - не з'явився;
від третіх осіб:
1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дебольської Вікторії Володимирівни - не з'явився;
2) Товариства з обмеженою відповідальність "Зарум" - не з'явився;
3) ОСОБА_3 - не з'явився;
4) ОСОБА_4 - не з'явився.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" №91 від 16.10.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101.
При постановлені вказаної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", Перший відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р.
17.10.2018 р. на адресу місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Освіта Плюс" №91 від16.10.2018 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101.
Вказана заява обґрунтована тим, що за наслідками укладення між ТОВ "Луцький БІМНТУ" та ТОВ "Проінвестком" оспорюваного у даній справі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., мало місце подальша передача приміщення площею 645,580 кв. м., реєстраційний номер 928451307101, що є предметом фіктивного правочину у рамках даної справи, в іпотеку ТОВ "Зарум" за зобов'язаннями, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору позики №31/05-16 від 31.05.2016 року. Можливе відчуження, передача спірного майна іншій особі може утруднити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим.
Судом першої інстанції було встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., укладеного між ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та ТОВ "Проінвестком", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дебольською В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №128, предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 645,50 кв. м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №928451307101, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, щодо якого позивач і просить вжити заходи забезпечення позову.
Судом зазначено, що вказане нежитлове приміщення може бути відчужене, передане іншій особі, що в майбутньому може утруднити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101, а тому керуючись ст. ст. 136, 137 ГПК України постановив ухвалу про накладення арешту на вищевказане майно.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такаю, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
За змістом ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Господарським судом Волинської області встановлено, що предмет спору за вимогами позивачів стосується Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, має загальну площу 645,5 кв. м та розташоване на земельній ділянці площею 0,1302 га, кадастровий номер 0710100000:34:069:0086, укладеного між ТОВ "Луцький біотехнічний інститут МНТУ" та ТОВ "Проінвестком" посвідченого 24 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дебольською В.В., за реєстровим №128
Підстави позову зводяться до заперечення законності Договору через ствердження про фіктивність, оскільки порушує його права та інтереси як позивача у справі № 903/914/15 за позовом ТОВ "Освіта Плюс" до ТОВ "Луцький БІМНТУ" про стягнення коштів.
При цьому обставин заявленя позивачами вимог про визнання права власності на це нежитлове приміщення, витребування його від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" на користь позивачів або застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення вказаного нежитлового приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" на користь ТОВ "Освіта Плюс", позивачів чи будь-якої іншої особи Господарським судом Волинської області встановлено не було. Отже майнових вимог щодо зазначеного нежитлового приміщення з боку позивачів заявлено не було.
На підставі викладеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" вважає, що задовольняючи заяву про накладення арешту на вказане нежитлове приміщення, Господарський суд Волинської області з порушенням процесуальних норм - статей 136, 137 ГПК України, не встановив зв'язку між вказаним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, не зазначив, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у даній справі та імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, а тому ухвалив незаконне рішення та безпідставно задовольнив заяву ТОВ "Освіта Плюс" про застосування заходу до забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на вказане нежитлове приміщення, а застосований захід забезпечення позову у даній справі не є співвідносним та адекватним із заявленими Позивачами позовними вимогами.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" вважає, що вищевказана ухвала господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 підлягає скасуванню.
Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", відповідно до якого просить оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.
Звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову ТОВ "Освіта Плюс" посилався на те, що:
- за наслідками укладення між відповідачами по справі ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та ТОВ "Проінвестком" оспорюваного в даній справі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016р., мало місце подальша передача в іпотеку приміщення площею 645,50 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, реєстраційний номер 928451307101, що є предметом фіктивного правочину, який оскаржується в рамках судової справи №903/294/18, яке було в передано іпотекодержателю - ТОВ «ЗАРУМ» за зобов'язаннями, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору позики №31/05-16 від 31.05.2016 р.;
- згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону;
- відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;
- згідно ст. 38 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель вправі здійснити продаж предмета іпотеки;
- враховуючи законну можливість іпотекодержателя здійснити продаж предмета іпотеки, чи набуття особисто права власності на предмет іпотеки, що ускладнить подальше повернення предмета іпотеки у власність відповідача - ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" для подальшого задоволення вимог кредиторів, представник ТОВ "Освіта Плюс" просив суд першої інстанції вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме приміщення площею 645,50 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна,3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101.
В рамках справи, яка розглядається, накладення арешту на нерухоме майно є співрозмірним та адекватним заходом із заявленими позовними вимогами, так як в разі задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного між відповідачами, таке майно повертається у власність відповідача - ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", внаслідок чого останній набуває у власність ліквідне майно на яке у державного виконавця буде можливість звернути стягнення та задовольнити вимоги стягувача - ТОВ "Освіта Плюс".
ТОВ "Освіта Плюс" просить суд врахувати той факт, що накладення арешту на майно є єдиним можливим заходом забезпечення позову, оскільки у ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" відсутнє будь яке майно, що унеможливлює подальше виконання рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2015 р. у справі №903/914/15 яким стягнуто з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" 987692 грн. 52 коп.
Господарський суд Волинської області в ухвалі від 19.10.2018 року належним чином обґрунтував, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача ТОВ "Освіта Плюс", за захистом яких він звернувся до суду.
За наведеного вище, ТОВ "Освіта Плюс" вважає, що оскаржена ухвала є законною, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області скористався своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України та подав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком".
Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області просить апеляційну скаргу ТОВ "Проінвестком" на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 залишити без задоволенням, а ухвалу суду - без змін, з наступних підстав.
Порушення прав позивачів виникло з того, що ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" ухиляється від виконання ним рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2015 р. у справі №903/914/15 шляхом укладання між відповідачами фіктивного договору №128 купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., в результаті чого ТОВ "Освіта Плюс" не може отримати грошові кошти за рішенням господарського суду Волинської області, а Перший ВДВС у м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області згідно наказу господарського суду №903/914/15 не може виконати в примусовому порядку судове рішення шляхом реалізації активів ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" у вигляді нерухомого майна за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапарата,3.
ТОВ "Проінвестком" підписало договір іпотеки від 02.06.2016 року з метою запобіганню поверненню нерухомого майна по вул. Електроапаратній,3, м. Луцьк власнику - ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", що в свою чергу утруднить виконання судового рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2015 р. у справі №903/914/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково - технічного університету" про стягнення заборгованості.
Окрім того, у відповідності із Законом України "Про іпотеку" предмет іпотеки по договору іпотеки від 02.06.2016 р. у вигляді приміщення по вул. Електроапаратній,3, м. Луцьк може бути предметом стягнення за невиконанням боржником ОСОБА_3 своїх боргових зобов'язань по договору позики від 31.05.2016 р. як за судовим рішенням, так і шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що утруднить виконання судового рішення по справі №903/294/18, в разі задоволення позовних вимог ТОВ "Освіта Плюс" та Першого відділу ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області до відповідачів по справі.
Вживаючи заходи до забезпечення позову, суд першої інстанції, врахувавши наведене, обґрунтовано припустив, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов, та, за умови його задоволення, забезпечить фактичне виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, Перший відділ ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Проінвестком", а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
20 грудня 2018 року в судовому Північно-західного апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", вказав, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права.
Зазначив, що накладений оскарженою ухвалою арешт порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", оскільки він обмежує його право володіння майном.
З огляду на вказане, просив задоволити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" та скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" заперечили проти доводів апеляційної скарги та зазначили, що судом першої інстанції не було порушено права Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" шляхом накладення арешту, а ТОВ "Проінвестком" сам обмежив своє право передавши об'єкт нерухомості в іпотеку. З огляду на вказане, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання 20.12.2018 р. представники Першого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", Товариства з обмеженою відповідальність "Зарум", ОСОБА_3 , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дебольської Вікторії Володимирівни не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що позивач, відповідач та треті особи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені Першому відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" та третім особам (т. 1 матеріали оскарження ухвали, а. с. 201, 202, 212-214, 216, 217), а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Першого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком", Товариства з обмеженою відповідальність "Зарум", ОСОБА_3 , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дебольської Вікторії Володимирівни.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржену ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" №91 від 16.10.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", Перший відділ державної виконавчої служби у м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., укладеного між ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та ТОВ "Проінвестком", предметом якого є нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101 (т. 2 матеріали оскарження ухвали, а. с. 3-68).
В подальшому, 17.10.2018 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла заява ТОВ "Освіта Плюс" № 91 від16.10.2018 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м.Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101 (т. 1 матеріали оскарження ухвали, а. с. 4-12).
Дана заява мотивована тим, що після укладення між ТОВ "Луцький БІМНТУ" та ТОВ "Проінвестком" договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., що є предметом спору у даній справі, мала місце подальша передача приміщення площею 645,50 кв. м., реєстраційний номер 928451307101, що є предметом фіктивного правочину у рамках даної справи, в іпотеку ТОВ "Зарум" за зобов'язаннями, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору позики №31/05-16 від 31.05.2016 р.
Заявник вказує, що можливе відчуження, передача спірного майна іншій особі може утруднити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Із змісту вказаної норми слідує, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Судом апеляційної інстанції відмічається, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2016 р., укладеного між ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та ТОВ "Проінвестком", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дебольською В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №128, предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 645,50 кв. м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №928451307101, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3.
Позивачами підстава позову обґрунтовується неможливістю виконання судового рішення в іншій справі, а саме рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2015 р. у справі № 903/914/15.
Апеляційним судом відмічається, що позивачами не було заявлено жодних майнових вимог в даній справі щодо нежитлового приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, на яке оскаржуваною ухвалою за заявою ТОВ "Освіта Плюс" № 91 від 16.10.2018 р. про вжиття заходів забезпечення позову було накладено арешт.
Підсумовуючи вказане, а саме предмет та підстави позову, мотивування заяви ТОВ "Освіта Плюс" № 91 від 16.10.2018 р. про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд приходить до висновку, що задовольняючи заяву ТОВ "Освіта Плюс" шляхом накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомості, суд першої інстанції в порушення процесуальних норм - статей 136, 137 ГПК України, не встановив зв'язку між вказаним заходом до забезпечення позову і предметом та підставою позовної вимоги у даній справі, а фактично забезпечив вимоги пов'язані з виконанням рішення у іншій справі № 903/914/15.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив необґрунтовану заяву ТОВ "Освіта Плюс" про застосування заходу до забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на вищезазначене приміщення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом констатується, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" слід задоволити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 скасувати та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" №91 від 16.10.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвестком" задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" №91 від 16.10.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення площею 645,50 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 928451307101.
3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 19.10.2018 р. у справі № 903/294/18 надіслати господарському суду Волинської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "21" грудня 2018 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.