вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"17" грудня 2018 р. Справа№ 910/7332/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Смірнової Л.Г.
при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,
за участю представників:
від позивача - Туголукова І.В., адвокат, ордер №187840 від 30.10.2018;
від відповідача - Коростенський В.В., адвокат, довіреність № б/н від 27.07.2018,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 про зупинення провадження у справі №910/7332/18 (суддя Шкурдова Л.М., повний текст складено - 21.08.2018) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягнення 990 504 грн. 82 коп.
встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягнення заборгованості у розмірі 990 504,82 грн., яка складається з: 757505,07 грн. - основного боргу, 74836,85 грн. - пені, 151501,01 грн. - штрафу та 6661,89 грн. - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 зупинено провадження у справі №910/7332/18 до розгляду справи № 910/9104/18.
При прийнятті вказаної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, які є підставою позову у справі №910/9104/18 будуть встановлюватись при розгляді вказаної справи та відповідно матимуть значення для розгляду даної справи.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розгляд справи №910/9104/18 не перешкоджає розгляду даної справи, оскільки вони не є пов'язаними. Отже, на думку скаржника, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження, як неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
В судовому засіданні 17.12.2018 представник апелянта - позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості оплаченого, проте не поставленого товару на підставі Договору поставки №БК 110/301216 від 31.12.2016 року.
Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Бюлінг Інк." звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АГ Простір" про визнання недійсним вказаного Договору поставки № БК 110/301216 від 31.12.2016 року, посилаючись на те, що він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.
При цьому, за висновком місцевого господарського суду, обставини, які є підставою позову у справі №910/9104/18 будуть встановлюватись при розгляді вказаної справи та відповідно матимуть значення для розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про об'єктивну неможливість вирішення спору у даній справі до розгляду справи №910/9104/18.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.
Місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали взагалі не було обґрунтовано, яким чином розгляд справи №910/9104/18 унеможливлює розгляд заявлених у даній справі №910/7332/18 позовних вимог та не встановлено наявності обставин, які перешкоджають суду першої інстанції самостійно здійснити оцінку договору поставки №БК 110/301216 від 31.12.2016 року на предмет дійсності чи недійсності.
Так, судом першої інстанції не визначено, яким чином розгляд справи №910/9104/18 унеможливлює розгляд заявлених у даній справі №910/7332/18 позовних вимог, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно при вирішенні спору у цій справі та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на подання і оцінку доказів у даній справі.
Отже, у даному випадку відсутня така необхідна умова для зупинення провадження у справі, як неможливість її розгляду до прийняття рішення у іншій справі.
Враховуючи те, що приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд, не навів обґрунтованих мотивів неможливості розгляду даної справи №910/7332/18 до вирішення іншої справи №910/9104/18, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі.
При цьому, також слід зазначити, що спір про недійсність договору також відноситься до господарської юрисдикції, а тому суд у даній справі наділений тим же процесуальним інструментарієм для з'ясування спірних обставин, що і у справі до якої було зупинено провадження.
Також, слід зазначити, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Зупинивши провадження у справі, суд порушив право, зокрема, апелянта на розгляд справи у розумні строки.
Враховуючи наведене вище, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 про зупинення провадження у справі №910/7332/18 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 про зупинення провадження у справі №910/7332/18 скасувати.
3. Справу №910/7332/18 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 21.12.2018 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
Л.Г. Смірнова