вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"18" грудня 2018 р. Справа№ 910/9784/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
при секретарі: Ігнатюк Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Нагула О.О. ( ордер №239928 від 18.12.2018)
від відповідача: Кравченко О.К. ( довіреність №300-122/02-1619 від 08.02.2018)
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018
у справі № 910/9784/18 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення №4-р/тк від 23.05.2018, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №4-р/тк від 23.05.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Антимонопольного комітету України №4-р/тк від 23.05.2018 р. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2018 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погодившись із винесеною ухвалою, позивач - ТОВ "Здравофарм" 30.08.2018 звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року у справі № 910/9784/18 скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Здравофарм» про зупинення виконання рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.05.2018 № 4-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 3/20-78-17 до прийняття остаточного рішення судовими інстанціями за позовом ТОВ "Здравофарм" про визнання даного рішення недійсним.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив на те, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не врахував, що рішенням відповідача порушено немайнові права автора на твір ( дизайн-макет упаковки та дизайн -макету бластеру дієтичної добавки «Біле вугілля -Здравофарм» та майнові права ТОВ «Здравофарм» на промисловий зразок під назвою «Чарункова упаковка для добавки дієтичної «Біле вугілля - Здравофарм». Вважають що оскаржуване рішення відповідача є прямим втручанням з боку антимонопольних органів у здійснення правосуддя. У розумінні пункту 3 частини 1 ст. 175 ГПК України факт наявності у провадженні будь-якого суду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для суду відмовити у відкритті провадження у справі. Цей факт повністю проігноровано антимонопольними органами. Також, скаржник не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо недоведеності тверджень відносно імовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів та вважає, що цей висновок є необґрунтованим та не мотивований відповідними правовими обґрунтуваннями, що є порушенням вимог, викладених у п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Отрюх Б.В., Станік С.Р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.10.2018.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Згідно із ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/9784/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно із витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/9784/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М. А.- головуюча суддя; судді - Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18, у визначеному складу колегії суддів. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18. Призначено справу до розгляду на 18.12.2018.
У судовому засіданні 18.12.2018 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Представник відповідача вказав та те, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо забезпечення позову є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №4-р/тк від 23.05.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Антимонопольного комітету України №4-р/тк від 23.05.2018 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Також, на підставі ст. 136 ГПК України позивач разом із позовною заявою подав заяву про забезпечення позову (а.с. 31-33), в якій просить зупинити виконання рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.05.2018 № 4-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 3/20-78-17 до прийняття остаточного рішення судовими інстанціями.
Заява мотивована тим, що оскаржуване рішення істотно ускладнює ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, його засновників та автора прав інтелектуальної власності, що у розумінні ст. 136 ГПК України є підставами для забезпечення позову, оскільки цим рішенням порушено немайнові права автора на твір (дизайн-макет упаковки та дизайн-макет блістеру дієтичної добавки "Біле вугілля-Здравофарм") та майнові права позивача на промисловий зразок під назвою "Чарункова упаковка для добавки дієтичної "Біле вугілля-Здравофарм", а також цим рішенням фактично визнано факт незаконного використання позивачем торгового знаку "Біле вугілля", який раніше став предметом розгляду судів цивільної юрисдикції. Зазначив, також, що у випадку коли виконання оскаржуваного рішення не буде зупинено, це призведе до завдання позивачу збитків пов'язаних із стягненням штрафу та пені за несвоєчасну оплату у судовому порядку, примусовим виконанням оскаржуваного рішення, із витратами виконавчого провадження, витратами на здійснення повороту виконання рішення, а також витратами на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України унормовано, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.
За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 9 вищевказаної постанови Пленуму, роз'яснено, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи наступне.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушення господарським судом провадження у справи про визнання недійсним рішення Комітету за результатами розгляду справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції зупиняє виконання зазначеного рішення Комітету на час розгляду цієї справи, якщо Комітетом чи господарським судом не визначено інше.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Разом з тим, частиною 5 вищевказаної статті визначено, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Водночас, згідно з ч.4 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб'єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при розгляді справи по суті, в разі задоволення позовних вимог у даній справі, щодо скасування спірного рішення Комітету забезпечить у повному обсязі захист прав позивача, оскільки автоматично відновить і порушене право позивача, а тому наявність заходів забезпечення позову взагалі не впливає на виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів проаналізувавши доводи заяви, про забезпечення позову та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку про те, що позивачем не було подано належних та допустимих доказів які б свідчили, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому судом першої інстанції, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136,137 ГПК України, правомірно та обґрунтовано було відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову.
Твердження апеляційної скарги, які є ідентичними доводам заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" поданої до господарського суду першої інстанції, не спростовують висновків, викладених в ухвалі господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18.
Скаржником на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю "Здравофарм".
4. Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/9784/18 повернути до господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови підписано 21.12.2018 року
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко