ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 грудня 2018 року, Справа № 916/367/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: М.А. Мишкіної
суддів: О.Ю. Аленіна, Л.В. Поліщук
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ТОВ «Французький бульвар-Еліт» - не з'явився;
від ТОВ «Автостайл» - ОСОБА_1 - без повноважень (договір від 18.05.2018р., адвокат);
від ПАТ «Укрсоцбанк» - ОСОБА_2 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт»
на рішення господарського суду Одеської області від 21 червня 2018 року
у справі №916/367/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
про визнання права власності
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4
час і місце ухвалення рішення: 21.06.2018р., 11.44год., м. Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №10,
повний текст рішення складений 27.06. 2018р.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 18.12.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
22.02.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Французький бульвар-Еліт” (надалі - позивач, ТОВ “Французький бульвар-Еліт”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автостайл” (надалі - відповідач, ТОВ “Автостайл”), в якому просило суд визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали) на загальну вартість 1320000грн, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (в районі пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря).
У правове обґрунтування позову ТОВ “Французький бульвар-Еліт” послалось на статті 15, 16, 317, 319, 328, 331, 349, 392 ЦК України, статтю 20 ГК України, статтю 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частину першу статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
Крім того, позивач одночасно звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення позову, в якому, з урахуванням уточнення до цього клопотання, просив заборонити відповідачу та будь-яким третім особам здійснювати дії, направлені на псування, пошкодження та/або знищення майна, що виступає предметом спору у даній справі; накласти арешт (заборону відчуження) на все нерухоме майно, у тому числі вказаний вище об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009.
Ухвалами місцевого господарського суду від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/367/18, а також частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову: заборонено ТОВ “Автостайл” та будь-яким третім особам здійснювати дії, направлені на псування, пошкодження та/або знищення майна - об'єкта незавершеного будівництва (будівельних матеріалів) курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, в районі пляжу Свято-Успенського чоловічою монастиря на земельній ділянці кадастровий помер 5110136900:35:002:0009; накладено арешт на зазначений об'єкт незавершеного будівництва.
20.06.2018 до суду надійшла заява ТОВ “Французький бульвар-Еліт” про уточнення (збільшення) позовних вимог б/н від 20.06.2018 /вх. № 2-3096/18 від 20.06.2018/, в якій позивач просив визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали) загальною вартістю 9774278,00 грн., що розташовані за вищезгаданою адресою. Вказану заяву ухвалою суду від 21.06.2018 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого пунктом другим частини другої статті 46 ГПК України процесуального строку для подання заяви про збільшення позовних вимог.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.06.2018р. (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього суду від 26.03.2018р.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.321, 331 ЦК України та вмотивоване наступним. Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2014р. у справі №916/2909/14 звернуто стягнення в рахунок часткового погашення (у сумі 18 135 400,00 грн.) заборгованості ТОВ „Французький бульвар Еліт» перед ПАТ „Укрсоцбанк за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США на належний ТОВ „Французький бульвар Еліт» предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007р., а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенького чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить ТОВ „Французький бульвар Еліт» на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.09.2006р., майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря); визнано право власності ПАТ „Укрсоцбанк на земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенького чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2- 3 поверхи).
20.12.2017р. між ПАТ „Укрсоцбанк та ТОВ «Автостайл» укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, а саме незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. ОСОБА_5), будівельною готовністю 15 %, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв.м., матеріали стін: залізобетон, складові частини обєкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна І, реєстраційний номер 1369655551101 та договір купівлі-продажу земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 0,5291 га, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009. За ТОВ «Автостайл» на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.2017 року зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:35:002:0009. Вказані обставини підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.. Доводи позивача щодо придбання ТОВ «Автостайл» лише частини об'єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки відповідно до іпотечного договору від 23.05.2007р. предметом іпотеки є, зокрема, майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря). Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що фактично в рамках одного об'єкту нерухомого майна та однієї земельної ділянки має місце наявність двох власників - ТОВ «Автостайл» та ТОВ «Французький бульвар-Еліт», оскільки всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України позивачем не надано доказів належності ТОВ «Французький бульвар-Еліт» об'єктів незавершеного будівництва (будівельні матеріали). Та напроти судом встановлено, що відповідач ТОВ «Автостайл» є законним власником об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:35:002:0009 на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.2017р.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ “Французький бульвар-Еліт” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скаржник зазначає:
- судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи;
- визнання права власності за ТОВ “Французький бульвар-Еліт” на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали) є можливим відповідно до норм чинного законодавства України та судової практики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2018 у справі 43/83, постанова Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №6-265цс16), а, отже, господарським судом першої інстанції було невірно трактовано статтю 331 ЦК України;
- судом було безпідставно відмовлено у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог через пропущення строку без надання можливості представникам позивача пояснити причини пропуску строку подання відповідних документів;
- приймаючи рішення у даній справі, суд не провів всебічне дослідження обставин справи;
- суд не надав позивачу можливість ознайомитись із запереченням на позовну заяву, незважаючи на присутність представників позивача в трьох судових засіданнях;
- суд невірно використав рішення господарського суду Одеської області у справі №916/2909/14 в якості доказу того, що ТОВ “Автостайл”, як добросовісний набувач, є одноособовим власником зазначеного об'єкта незавершеного будівництва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної від 16.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Французький бульвар-Еліт” на рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 у справі №916/367/18.
16.07.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ТОВ “Французький бульвар-Еліт” про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому позивач просив призначити у справі №916/367/18 названу експертизу, поставивши перед експертом питання щодо вартості фактично виконаних робіт з будівництва вказаного вище об'єкта нерухомості та ступеня будівельної готовності даного об'єкта станом на дату проведення експертизи. Проведення експертизи скаржник просив доручити оціночній фірмі «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
27.07.2018р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ “Автостайл”, в якому останнє просить відмовити ТОВ “Французький бульвар-Еліт” у задоволенні вимог апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на законне придбання відповідачем зазначеного об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій він розташований, шляхом укладення та нотаріального посвідчення відповідних договорів купівлі-продажу.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді С.В. Таран, суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної від 01.08.2018 справу №916/367/18 призначено до розгляду на 12.09.2018 о 10:00 год., при цьому відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “Французький бульвар-Еліт” про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №1125 від 11.09.2018 у зв'язку з перебуванням судді М.А. Мишкіної у відпустці, відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в Одеському апеляційного господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/367/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/367/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.О. Будішевська, В.В. Бєляновський.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у визначеному складі суддів справу №916/367/18 прийнято до свого провадження.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.
Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018р. в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №916/367/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.
31.10.2018р. апеляційна скарга зареєстрована відповідальним працівником відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду(вх. №715/18).
У відповідності до вимог ч.1 ст.32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 31.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Поліщук.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018р. прийнято справу №916/367/18 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Поліщук; розгляд справи №916/367/18 розпочато спочатку; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 26.11.2018р. подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань; призначено справу №916/367/18 до розгляду на 18.12.2018р.
11.12.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в якій заявник просить залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018р. залучено до участі у справі №916/367/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
В засіданні суду апеляційної інстанції представник ПАТ «Укрсоцбанк» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
ТОВ «Французький бульвар-Еліт» та ТОВ «Автостайл» своїх повноважних представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк», дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Судом першої інстанції встановлені, не оспорені учасниками справи, а також додатково встановлені при апеляційному розгляді справи такі обставини.
18.09.2006р. ТОВ “Французький бульвар-Еліт” отримало державний акт на право власності на земельну ділянку №915253, виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради, яким було посвідчено право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря).
З метою проведення на вказаній земельній ділянці будівництва об'єкта курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря) позивачем було отримано ряд дозвільних документів, а саме: дозволи на виконання будівельних робіт №478 від 29.05.2009, №387/07 від 31.08.2007, №99 від 14.04.2008 та декларацію про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011 /т. 1, а.с. 27-30/.
17 травня 2007 року між ТОВ „Французький бульвар - Еліт” (позичальник) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, правонаступником якого є ПАТ „Укрсоцбанк” (кредитор, банк), було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516, за умовами якого позичальнику надано кредит на рефінансування його витрат на придбання земельної ділянки площею 0,5291 га та фінансування витрат по будівництву курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, благоустрою прилеглої території за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (р-н пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком (іпотекодержатель) та ТОВ „Французький бульвар-Еліт” (іпотекодавець) 23 травня 2007 року був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за №89. За умовами цього іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-поверхи), яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037. Майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно-рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято-Успенського чоловічого монастиря). Майнові права випливають з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №887 від 26.12.2006 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Французький бульвар - Еліт” на проектування та будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято-Успенського чоловічого монастиря); договору на право забудови, укладеного між іпотекодавцем та Виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2006, дозволу на виконання будівельних робіт 387/07 від 31.08.2007.
Відповідно до п. 2.4.3, п., 4.1, 4.2, 4.6 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу або шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі).
Згідно з довідкою КП “ОМБТІ та РОН” від 17.06.2009 /т. 1, а.с. 63/ під час проведення 11.06.2009 інвентаризації земельної ділянки площею 5291 кв.м, що знаходиться в м. Одесі, Київський р., вул. Дача Ковалевського (в районі пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря) та належить ТОВ “Французький бульвар-Еліт” на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 915253 від 18.09.2006 ведеться будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу. Виконані: підготовчі, берегоукріплювальні роботи, закладена дренажна система водовідведення, залита бетонна подушка та розпочалося виконання робіт по зведенню монолітного каркасу (частково збудовано перший рівень), що складає 40,5% готовності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2014р. у справі №916/2909/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016, позовні вимоги ПАТ „Укрсоцбанк” до ТОВ „Французький бульвар - Еліт” про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на 18135400,00 грн задоволено:
- звернуто стягнення в рахунок часткового погашення (у сумі 18135400,00 грн.) заборгованості ТОВ „Французький бульвар - Еліт” перед ПАТ „Укрсоцбанк” за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США на належний ТОВ „Французький бульвар - Еліт” предмет іпотеки за іпотечним договором від 23 травня 2007 року посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенького чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить ТОВ „Французький бульвар - Еліт” на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037 майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно-рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря);
- визнано право власності ПАТ „Укрсоцбанк” на земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенького чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2- 3 поверхи).
Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (незавершене будівництво) за ПАТ „Укрсоцбанк” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_7, державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Одеської області згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 22661492, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369655551101, про що 04 грудня 2017 року названим державним реєстратором видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106146091.
Державну реєстрацію права власності на вказану вище земельну ділянку за ПАТ „Укрсоцбанк” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_5, державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 10533163, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 687374451101.
В подальшому 20.12.2017 між ПАТ „Укрсоцбанк” (продавець) та ТОВ “Автостайл” (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, а саме: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. ОСОБА_5), будівельною готовністю 15%, розмір загальної площі (фактично) - 793,7 кв.м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об'єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна І, реєстраційний номер 1369655551101. Договір зареєстровано в реєстрі за № 3294 /т.1, а.с. 53-57/.
У той же день сторонами складено акт приймання-передачі вказаного вище об'єкта незавершеного будівництва /т.2, а.с. 36/.
Крім того, 20.12.2017 між ПАТ „Укрсоцбанк” (продавець) та ТОВ “Автостайл” (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5291 га, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009. Договір зареєстровано в реєстрі за № 3295 /т.1, а.с. 58-62/.
Таким чином, на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.2017 за ТОВ “Автостайл” було зареєстровано право власності на зазначений об'єкт незавершеного будівництва та означену земельну ділянку. Вказані обставини підтверджуються відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /т.1, а.с. 139, 143/.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).
Частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 (набуття права власності на безхазяйну річ) та 376 (самочинне будівництво) Цивільного кодексу України. В усіх інших випадках право власності набувається з не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 Цивільного кодексу України).
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у справах за №6-1912цс15, №3-576гс16.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.
Враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України у справі за №6-244цс14).
За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Отже, стаття 392 Цивільного кодексу України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Саме таку правову позицію викладено Верховним Судом України у справі за №6-1912цс15.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у нього права власності на спірне нерухоме майно на дату, коли було подано позовну заяву.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 названого Кодексу)
Частиною 1 статті 77 цього Кодексу передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Судова колегія зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих в розумінні статей 76, 77 ГПК України доказів на підтвердження належності йому об'єкта незавершеного будівництва (будівельних матеріалів), що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (в районі пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря) на вищезгаданій земельній ділянці. Навпаки, як свідчать матеріали справи, відповідач - ТОВ “Автостайл” є законним власником даного об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, на підставі вищезгаданих договорів купівлі-продажу від 20.12.2017.
Частиною 1 статті 182 ЦК України унормовано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідач є власником об'єкта незавершеного будівництва, курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського.
Рішення про державну реєстрацію права власності попереднього власника - ПАТ „Укрсоцбанк” на зазначений об'єкт нерухомості та земельну ділянку не скасовано, вказані договори купівлі-продажу від 20.12.2017 недійсними не визнано, чинним на час вирішення спору в суді першої інстанції є вищезгадане рішення господарського суду Одеської області у справі №916/2909/14, на підставі якого було зареєстровано право власності за названим банком.
Виходячи зі змісту частин першої та другої статті 331 Цивільного кодексу України, частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає.
До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абзац перший частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України).
Абзацом другим частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України встановлено право особи, що створила об'єкт нерухомого майна зі своїх матеріалів, або набуває на нього право власності на підставі договору або закону, укладати договори щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва (про відчуження або іпотечні).
При цьому відповідно до пункту 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;
3) технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.
Отже, чинним законодавством визначено порядок оформлення права власності на об'єкт незавершеного будівництва. До завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації, право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає. У зв'язку з цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна.
Позивач просив визнати за ним право власності саме на об'єкт незавершеного будівництва (курортно-рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято-Успенського чоловічого монастиря).
Між тим визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Зазначений правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-82гс11, від 27.05.2015 у справі №6-159цс15 та від 07.10.2015 у справі №6-641цс15.
Відтак, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ “Французький бульвар-Еліт” права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Щодо тверджень скаржника про безпідставну відмову місцевим господарським судом у задоволенні клопотань позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, судова колегія зазначає наступне.
Призначення судової експертизи врегульовано статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Пунктами 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
У пункті 12 вказаної постанови Пленуму зазначено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Вирішуючи питання про доцільність призначення судової будівельно-технічної експертизи в даній справі, суд першої інстанції ґрунтовно дослідив обставини справи та доводи позивача щодо необхідності такого призначення та дійшов висновку про те, що питання стосовно вартості фактично виконаних робіт з будівництва вказаного вище об'єкта нерухомості та ступеня будівельної готовності цього об'єкта не мають значення для вирішення по суті спору у справі №916/367/18, оскільки не входять до предмета доказування у даній справі, а тому потреба у відповідних спеціальних знаннях у даному випадку відсутня.
Посилання ТОВ “Французький бульвар-Еліт” на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2018 у справі №43/83 та постанову Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №6-265цс16 є безпідставними, оскільки обставини зазначених справ є відмінними від обставин цієї справи.
Твердження скаржника про те, що суд не надав позивачу можливість ознайомитись із запереченням на позовну заяву, незважаючи на присутність представників позивача в трьох судових засіданнях, не підтверджуються матеріалами справи, так як останні не містять жодного відповідного клопотання представника позивача. Протоколи судових засідань місцевого господарського суду від 13.06.2018, 18.06.2018 та 21.06.2018, в яких були присутні представники позивача, також не містять будь-якої інформації щодо заявлення останніми клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, при цьому письмові зауваження з приводу відомостей, вміщених у відповідних протоколах судових засідань, у матеріалах справи також відсутні.
Посилання скаржника на те, що судом було безпідставно відмовлено у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог через пропущення строку без надання можливості представникам позивача пояснити причини пропуску строку подання відповідних документів є необґрунтованими. Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2018 (за участі двох представників позивача та представника відповідача) судом підготовче провадження закрито та призначено справу № 916/367/18 до судового розгляду по суті на 21.06.2018, а заява ТОВ “Французький бульвар-Еліт” про уточнення позовних вимог надійшла до суду лише 20.06.2018 /вх. № 2-3096/18/. Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що назване товариство пропустило процесуальний строк для подання заяви про збільшення позовних вимог, встановлений п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
Колегія суддів відхиляє також доводи скаржника стосовно невірного застосування судом першої інстанції рішення у справі №916/2909/14, оскільки на час ухвалення рішення господарського суду Одеської області у даній справі згадане рішення не було скасовано чи змінено.
За таких обставин, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284, 286-288 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2018р. у справі №916/367/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору покласти на скаржника.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.
Повна постанова складена 20 грудня 2018 року.
Головуючий суддя М.А.Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Поліщук