79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" грудня 2018 р. Справа №5008/579/2012
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Кравчук Н.М.,
ОСОБА_1,
Секретар судового засідання Михайлишин С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», б/н від 18.09.2018 (вх. № 01-05/704/18 від 23.10.2018)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 (ухвалу підписано 07.09.2018)
про повернення без розгляду заяви про поворот виконання судового рішення та заяви про забезпечення повороту виконання судового рішення
у справі №5008/579/2012 (суддя Пригара Л.І.)
за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м. Київ
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія „Сіко", м. Ужгород
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м.Ужгород", м.Ужгород,
про стягнення 7 739 093,85 грн.,
за участю представників:
від позивача : не з'явився.
від відповідача : ОСОБА_3 - директор; ОСОБА_4 - представник;
від третьої особи : не з'явився.
від ОСОБА_5: не з'явився.
Автоматизованою системою документообігу суду справу №5008/579/2012 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів - Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 поновлено ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», б/н від 18.09.2018 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.12.2018.
До господарського суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» б/н від 28.08.2018 року про поворот виконання судового рішення (ухвали) господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012 шляхом скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні ВП № 53186502 та видачі наказу про зобов'язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Виконавчого комітету Ужгородської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5
Заява ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» про поворот виконання рішення обґрунтована покликанням на факт скасування ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012, на підставі якої ОСОБА_5 набула статусу сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі № 5008/579/2012 та права на звернення стягнення на предмет іпотеки (майно відповідача, заявника у даному випадку).
Одночасно із поданням заяви про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012 заявник подав суду заяву про забезпечення повороту виконання судового рішення у порядку ч. 6 ст. 333 ГПК України. Зокрема, просить постановити ухвалу, якою накласти арешт та заборону відчуження на земельну ділянку, реєстраційний номер 1223402521248, кадастровий номер 2124880301:03:017:0131, площею 0,5 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Базарна, 1а, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5; комплекс, об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер 1223164721248, що розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Базарна, будинок 1а, номер об'єкту в РПВН: 17362622, що складається з пункту миття автомобілів, а, площею 374,8 кв.м., адміністративного будинку, ББ, площею 243,8 кв.м., навісу, В, площею 339 кв.м., огорожі, № 1-5, споруди (майданчик), І, споруди (збірник водостоків), ІІ, споруди (збірник водостоків), ІІІ. Заява обґрунтована покликанням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, а також твердженням про те, що відчуження ОСОБА_5 зазначено (спірного) майна унеможливить поворот виконання ухвали шляхом повернення майна у власність відповідача.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012 заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» б/н від 28.08.2018 року про поворот виконання судового рішення (ухвали) господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012, а також заяву про забезпечення повороту виконання судового рішення б/н від 28.08.2018 року - повернуто заявнику без розгляду.
Судом першої інстанції зазначено про те, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», звертаючись до суду із заявою про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012 не просить повернути йому все те, що неналежний, за його твердженням стягувач ОСОБА_5, отримав за результатами виконання рішення у справі № 5008/579/2012.
Натомість, вимоги заявника за вказаною заявою про скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні ВП № 53186502 носять характер скарги на дії органу державної виконавчої служби, подання якої унормовано ст. ст. 339 345 ГПК України, а не положеннями ст. 333 ГПК України, у порядку якої була подана відповідачем заява про поворот виконання рішення.
Також суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні питання щодо повороту виконання рішення не є вірним під виглядом повороту виконання рішення вирішувати вимоги, що не були предметом розгляду у справі.
Відтак, на думку суду першої інстанції, недодержання заявником вимог щодо форми та змісту поданої суду заяви за приписами ст. 170 ГПК України є підставою для повернення такої заявнику без розгляду.
Скаржник / боржник - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» - оскаржив ухвалу суду першої інстанції та просив її скасувати, мотивуючи це тим, що:
- дії суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення визначені ч.ч. 9, 10 ст. 333 ГПК України. Вказані норми є спеціальними щодо порядку розгляду заяв про поворот виконання рішення і зобов'язують суд розглядати такі заяви з повідомленням та викликом сторін. Стаття 333 ГПК України не надає суду право повернути заяву про поворот виконання рішення без розгляду;
- місцевий суд не врахував, що згідно ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу;
- за змістом мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, така є фактично відмовою у повороті виконання судового рішення, а такі ухвали можуть бути оскаржені в судовому порядку;
- процесуальний закон не встановлює жодних обмежень щодо змісту заяв про поворот виконання судового рішення і не встановлює підстав, з яких така заява може бути повернута місцевим судом без судового розгляду та виклику сторін;
- позивач відмовився від набуття предмета іпотеки, який на час постановлення скасованої ухвали знаходився у власності апелянта, отже, поворот виконання ухвали полягає у відновленні права власності апелянта на предмет іпотеки;
- апелянт вважає, що оскільки правонаступництво у даній справі скасоване, то все набуте правонаступником в результаті виконавчого провадження має бути повернуто боржнику, а відтак для повернення спірного майна у власність заявника необхідно вчинити дії по скасуванню постанов державного виконавця про передачу предмета іпотеки у власність неналежного стягувача і вимога заявника про скасування цих дій не є скаргою на дії виконавця, оскільки на час вчинення цих дій правонаступництво не було скасоване.
- вимога про скасування державної реєстрації права власності на спірну нерухомість за ОСОБА_5, правонаступництво якої скасоване апеляційним судом, не є самостійною, а є необхідним елементом повороту виконання судового рішення, оскільки саме відповідач був власником спірного майна і іпотекодавцем.
Також, апелянтом подано доповнення до апеляційної скарги від 05.12.2018 з долученням копії Постанови Верховного Суду від 15.11.2018, яка згідно даних ЄДРСР оприлюднена на веб - сайті - 03.12.2018.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що :
- постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу господарського суду Закарпатської області і відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскаржена в касаційному порядку;
- підстави, передбачені ст. 333 ГПК України, для вирішення питання про поворот виконання рішення відсутні: скасування ухвали господарського суду про зміну особи стягувача не призвело до закриття провадження у даній справі, рішення про стягнення боргу з заявника не скасоване;
- судом першої інстанції правильно зауважено, що заява про поворот виконання рішення вимоги про безпосереднє повернення майна - не містить, однак містить вимоги, які не можуть розглядатися в межах вирішення питання про поворот виконання судового рішення. Зокрема, вимогу про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу у виконавчому провадженні необхідно заявляти при оскарженні дій органу державної виконавчої служби в порядку ст.ст. 339 - 345 ГПК України;
- оскільки матеріали даної справи № 5008/579/2012 знаходяться у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду , то розгляд даної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06 вересня 2018 року є неможливим.
Крім того, 05.12.2018 апелянтом подано письмові пояснення до апеляційної скарги, з яких вбачається, що такі подано як відповідь/заперечення на відзив до апеляційної скарги представника заявника ОСОБА_5, в яких апелянт повторно наголошує на тому, що підставою для звернення до апеляційного суду є фактично відмова у доступі до правосуддя, відтак, зміст заяви про поворот виконання ухвали не є предметом апеляційного розгляду, а вразі задоволення вимог апелянта його заява буде розглядатися місцевим судом по суті на підставі ст. 333 ГПК України.
На адресу апеляційного суду 10.12.2018 також надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Компанія з управління активами „Ізі Лайф". Однак, такий не містить підпису особи, ініціали якої зазначено як підписанта відзиву. Відтак, зазначений відзив на апеляційну скаргу не може бути предметом розгляду апеляційним судом. Слід також зазначити, що позивачу ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 було встановлено процесуальний строк для подання відзиву - до 22.11.2018.
Згідно ст. 263 ГПК України подання відзиву на апеляційну скаргу є правом учасника справи, відзив на апеляційну скаргу подається протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання не з'явилися представники позивача, третьої особи без самостійних вимог та ОСОБА_5, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні присутні представники скаржника/заявника підтримали свої доводи, викладені в апеляційній заяві.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі № 5008/579/2012 позовні вимоги ТОВ „Компанія з управління активами «Ізі Лайф» було задоволено повністю, стягнуто з ТОВ „Експедиційно- транспортна компанія «Сіко» на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами «Ізі Лайф» суму 7 739 093, 85 грн. заборгованості за кредитним договором від 12.02.2008 року № 1/4-08, а також 64 380 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення у справі №5008/579/2012 було видано наказ від 03.10.2013 про стягнення з ТОВ „Експедиційно- транспортна компанія «Сіко» вищевказаної суми.
У подальшому, ухвалою Господарського суду Закарпатської області винесено від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012 задоволено заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012 та замінено особу стягувача ТОВ „Компанія з управління активами „Ізі Лайф» у виконавчому провадженні №50314743 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 року у справі № 5008/579/2012 на його правонаступника - ОСОБА_5, Ужгородський район, с. Минай.
У Постанові в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 11.04.2017 вирішено передати стягувачу ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості за наказом № 5008/579/2012 від 03.10.2013 нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ „Експедиційно- транспортна компанія «Сіко».
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року у справі № 5008/759/2012 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 від 03.08.2016 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/201. Присуджено до стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку в сумі 1 600 грн.
У зв'язку із скасуванням такої ухвали, заявник наголошує, що всі дії, реалізовані у виконавчому провадженні ВП № 53186502, відкритому за заявою ОСОБА_5 в якості стягувача, є незаконними, з огляду на що набуття нею права власності на майно відповідача в результаті вказаних дій підлягає скасуванню.
Як встановлено, судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу про повернення заяв про поворот виконання рішення та заяви про забезпечення повороту виконання судового рішення на підставі ст. 170 ГПК України.
Таким чином, предметом перегляду в суді апеляційної інстанції є ухвала суду першої інстанції про здійснення такої процесуальної дії як повернення заяви про поворот виконання судового рішення.
Судом першої інстанції підставою для повернення зазначено те, що 1) заявником вказано неправильні та невідповідні вимоги в заяві про поворот виконання рішення суду, оскільки заявник не просить повернути йому все те, що неналежний стягувач отримав за результатами виконання рішення суду; 2) заявником зазначено вимоги, які не були предметом розгляду у справі. Відтак, з огляду на зазначене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що недодержання заявником вимог щодо форми та змісту поданої суду заяви за приписами ст. 170 ГПК України є підставою для повернення такої заяви заявнику. Суд також зазначає, що за назвою подана заява є заявою про поворот виконання рішення, а за змістом - скаргою на дії органу виконавчої служби.
Згідно ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Слід зазначити, що в ГПК України у Главі 1 Розділу ІІІ передбачено письмові заяви учасників справи, а зокрема, параграфом 1 передбачено заяви по суті справи, а параграфом 2 - заяви з процесуальних питань. Стаття 170 ГПК України регулює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань.
Вимоги ГПК України до форми та змісту передбачено, зокрема, до заяв про забезпечення позову, заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, заяви про відновлення втраченого судового провадження, заяви про видачу судового наказу, заяви про скасування судового наказу та строки її подання, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами до апеляційної та касаційної скарг тощо.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч. 5 ст. 333 ГПК України). До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (ч. 6 ст. 333 ГПК України). Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин 1 - 3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 9 ст. 333 ГПК України).
Статтею 333 ГПК України окремо не передбачено вимог до форми та змісту заяви та порядку повернення заяви про поворот виконання рішення у зв'язку з недотриманням таких вимог.
Разом з тим, ГПК України неодноразово вживає поняття «форма і зміст» щодо різних заяв сторін та учасників справи. Зокрема, під формою ГПК України розрізняє письмову, усну, електронну та іншу, скріплену підписом, а під змістом маються на увазі обов'язкові складові елементи заяви та реквізити, тобто те, що має бути зазначено в заяві, що вона повинна містити. Однак поняття «змісту» заяви в такому словосполученні не передбачає аналізу суті самих складових елементів, зокрема, вимог заяв, обґрунтування, мотивів, тощо, лише стосується їх самої наявності, тобто мається на увазі кількісний перелік таких елементів (найменування суду, справи, сторін тощо, процесуальні дії), а не їх якісний (по суті) аналіз чи оцінка.
Слід зазначити, що судом першої інстанції не встановлено відсутності загальних складових елементів заяви про поворот виконання рішення чи таких формальних дефектів форми і змісту, які б не дозволяли розцінювати поданий заявником письмовий документ як заяву про поворот виконання рішення та розглядати його по суті.
У даному випадку, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції у мотивувальній частині при наведенні підстав щодо невідповідності поданої заяви формі та змісту проведено аналіз заяви по суті, проаналізовано вимоги по суті, та надано їх оцінку по суті, зокрема, судом першої інстанції проаналізовано вимогу заявника про скасування запису про державну реєстрацію права власності на предмет її належності. Т акож, суд першої інстанції оцінив вимоги заявника в заяві як такі, що не спрямовані на реальний поворот виконання рішення, а є скаргою на дії органу ДВС. Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі виключно надання формальної оцінки заяві на відповідність форми і змісту і перейшов до їх оцінки по суті. Правова оцінка вимог заявника має бути надана судом за результатом розгляду заяв по суті.
Статтею 255 ГПК України передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу, та про поворот виконання чи про відмову в повороті виконання.
Отже, розглядаючи заяву про поворот виконання рішення та надаючи правову оцінку вимогам і обґрунтуванню заяви по суті, суд вправі винести ухвалу про задоволення заяви або про відмову в повороті виконання рішення.
Відтак, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта в тій частині, що фактично оскаржувана ухвала суду першої інстанції є відмовою у повороті виконання за аналізом мотивувальної частини ухвали.
Враховуючи наведене, предмет оскарження, апеляційний суд не надає правової оцінки доводам та запереченням сторін в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, які стосуються питання повороту виконання рішення по суті та дослідження відповідних обставин заяви по суті.
Апеляційний суд вважає, що подана заява про поворот виконання рішення відповідає загальним встановленим вимогам щодо форми та змісту заяв, та подана заява не містить таких істотних недоліків форми та змісту, які б унеможливлювали її розгляд по суті.
Апеляційний суд не бере до уваги покликання скаржника на Постанову Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 905/1775/15, оскільки така містить дещо інші процесуальні факти, зокрема, ухвалою місцевого господарського суду заявнику було відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання рішення, тобто прийнято судове рішення по суті вимог заяви, досліджувалося питання повороту виконання рішення та відповідні обставини.
Крім того, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваної ухвали щодо того, що така не підлягає оскарженню, оскільки згідно ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а відтак, та дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012 підлягає скасуванню та передачі справи №5008/579/2012 до Господарського суду Закарпатської області для розгляду заяв ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» про поворот виконання судового рішення та про забезпечення повороту виконання судового рішення на підставі ст. 280 ГПК України.
Згідно ст. 333 ГПК України, а також ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Однак, при поданні апеляційної скарги згідно ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
У випадках скасування судового рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 170, 269, 270, 271, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», б/н від 18.09.2018 (вх. № 01-05/704/18 від 23.10.2018) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012 - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2018 у справі №5008/579/2012 - скасувати.
3. Справу №5008/579/2012 передати до Господарського суду Закарпатської області для розгляду заяв ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» про поворот виконання судового рішення та про забезпечення повороту виконання судового рішення.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.Т. Кордюк
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя Б.Д. Плотніцький
Повний текст постанови виготовлено і підписано - 21.12.2018.