П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/4366/18
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бондар В.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 23.05.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та виконуючого обов'язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича про визнання незаконною та скасування постанови, -
15.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради та в.о. начальника Управління ДАБК Одеської міської ради Якименка Р.К., в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 28.02.2018 року №100/18, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова відповідача є неправомірною, оскільки була прийнята з численними порушенням норм законодавства.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.02.2018 року №100/18, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, Управління ДАБК Одеської міської ради 06.07.2018р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального і процесуального права та просило скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В січні 2018 року співробітниками Управлінням ДАБК Одеської міськради, на підставі наказу №01-13/251 від 29.06.2017р., направлення для проведення позапланового заходу від 18.12.2017р. №001388 та звернення фізичної особи вх.№01-10/531ЗН від 31.10.2017р. про незаконну реконструкцію балкону, був проведений позаплановий захід державного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по реконструкції квартири АДРЕСА_1
04.01.2018 року за результатами вказаної перевірки були складені: 1) акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю від 04.01.2018 року; 2) протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року про порушення вимог п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою КМУ від 23.05.2018р. №553); 3) припис від 04.01.2018р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом допуску посадових осіб органу ДАБК на об'єкт будівництва у строк до 19.01.2018 року.
В подальшому, на підставі вказаних вище акту та протоколу від 04.01.2018 року, виконуючим обов'язки начальника Управління ДАБК Одеської міської ради Якименко Р.К. 28.02.2018 року було винесено постанову №100/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірного рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.6,41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Згідно з п.п.5,7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. 23.05.2011р. Постановою КМУ №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
«Позаплановою» перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п.п.16,17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Так, як встановлено по справі та вже зазначалося вище, в січні 2018 року співробітниками Управлінням ДАБК Одеської міськради, на підставі наказу №01-13/251 від 29.06.2017р., направлення від 18.12.2017р. №001388 та звернення фізичної особи №01-10/531ЗН від 31.10.2017р., був проведений позаплановий захід державного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по реконструкції належної позивачу квартири АДРЕСА_1 за результатами якого 04.01.2018 року відповідачем було складено: 1) акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК від 04.01.2018р.; 2) протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2018р. про порушення положення п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553; 3) припис від 04.01.2018р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом допуску посадових осіб органу ДАБК на об'єкт будівництва у строк до 19.01.2018р.
Також, з матеріалів справи встановлено, що 28.02.2018р. керівником Управління ДАБК винесено постанову №100/18, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Так, частиною 5 статті 96 КУпАП передбачено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже вказувалося вище, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем не було допущено співробітників Управління ДАБК на об'єкт здійснення реконструкції, про що останні склали відповідний акт та одночасно і протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року за ч.2 ст.188-42 КУпАП.
Так, як видно зі змісту ч.2 ст.188-42 КУпАП, недопущення посадових осіб органів ДАБК на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, враховуючи вказане, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що в діях позивача не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, оскільки адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 було складено з порушеннями вимог законодавства, а факти, викладені в ньому, не відповідають дійсності, крім того, в мотивувальній частині цього протоколу фактично йде мова про недопущення інспектора органу ДАБК на об'єкт перевірки, тобто за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.188-42 КУпАП, а не ч.5 ст.96 КУпАП.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем в резолютивній частині оскаржуваної постанови №100/18 від 28.02.2018 року помилково зазначено і санкцію за правопорушення передбачене ч.5 ст.96 КУпАП, т.б. штраф у розмірі 6800 гривень (тобто 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), тоді як санкція ч.5 ст.96 КУпАП значно вище і передбачає накладення штрафу від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, колегія суддів не приймає до уваги й доводи апелянта про те, що зазначення у спірній постанові статті ст.96 ч.5 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності є технічною помилкою (опискою).
Разом з тим, судова колегія зауважує, що на дану "помилку" відповідач фактично звернув увагу лише під час судового розгляду даної справи в суд 1-ї інстанції. Крім того, слід зазначити, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення взагалі не передбачено порядку та процедури виправлення описок у постановах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До того ж, відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається виключно на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, враховуючи те, що відповідачем в оскаржуваній постанові не вірно зазначено норму статті, в порушенні якої фактично звинувачується позивач та помилково застосоване (визначене) адміністративне стягнення (санкція), судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що відповідачем, в даному випадку, було неправомірно винесено спірну постанову від 28.02.2018р. №100/18 відносно позивача, оскільки в його діях відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.96 КУпАП.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 28.11.2018р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук