18 грудня 2018 року Справа № 280/4809/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
13 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог частини 2 статті 40 та вимог статті 29 цього Закону;
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 11.05.2018, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року зверненню з заявою за призначенням пенсії за віком 2016-2017 роки та провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Ухвалою суду від 16.11.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в ГУПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію на пільгових умовах по списку №1, згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказує, що після призначення пільгової пенсії позивач продовжив працювати та після досягнення 60 річного віку звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що відповідачем було необґрунтовано та безпідставно прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач після досягнення 60 річного віку набув право на призначення нового виду пенсії, яка регулюється окремим нормативно правовим актом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідачем жодних дій чи рішень відносно позивача не приймалось, оскільки позивач не перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ в Запорізькій області, а тому відповідач в жодному випадку не має змоги вчиняти дії щодо перерахунку пенсійних виплат позивача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус пенсіонера та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з наявністю стажу роботи на посадах, передбачених Списком №1.
Позивач після досягнення пенсійного віку, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, в якій просив призначити пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за два календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто 2016-2017 роки (5378,09 грн.).
Листом ГУПФУ в Запорізькій області від 17.10.2018 №1984/Л-9 позивачу роз'яснено, що його пенсія обрахована та виплачується відповідно до чинного законодавства України, а оскільки позивач вже скористався своїм правом на призначення пенсії за віком (незалежно від законодавчого акту, згідно з яким її призначено) підстав для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки відсутні. Також, позивачу для отримання виписки з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії із інформацією про періоди страхового стажу і заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, а також копій документів, на підставі яких обчислено пенсію, запропоновано звернутися особисто до Кам'янсько-Дніпровського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, де знаходиться пенсійна справа позивача.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
В свою чергу, частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на 02.10.2018) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень №1058-IV, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача саме про призначення пенсії за віком, саме з урахуванням абзацу 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
З наданого до матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 71320, Запорізька область, Дніпровський район, с.Іванівка, вул. Садова, 2а.
При цьому, на територію на якій зареєстрований позивача, поширюються повноваження ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Кам'янсько-Дніпровський відділ).
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення №28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Згідно пп.7, 8 п.4 Положення №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
В свою чергу, відповідно до п.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що свідчить про те, що заява про призначення пенсії була подана до неналежного органу Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком, така заява повинна була подаватись до територіального управління Пенсійного фонду України - ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Кам'янсько-Дніпровський відділ), а не Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки останнє не уповноважене на призначення/перерахунок пенсій, які призначаються відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку в листі ГУПФУ в Запорізькій області від 17.10.2018 №1984/Л-9 викладена лише позиція відповідача по зверненню ОСОБА_1, проте, така відповідь не свідчить про відмову позивачу у призначенні пенсії, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії може прийняти виключно територіальний орган Пенсійного фонду визначений чинним законодавством України, а саме Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. В свою чергу, доказів звернення позивача до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області матеріали адміністративної справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що ГУПФУ в Запорізькій області не вчинялось дій/бездіяльності якими б було порушено права та законні інтереси позивача у сфері пенсійного забезпечення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (71320, Запорізька область, Дніпровський район, с. Іванівка, вул. Садова, буд. 2а, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 18.12.2018.
Суддя І.В. Новікова