Копія
Справа № 560/3912/18
іменем України
19 грудня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
визнати дії (бездіяльність) головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні, нарахуванні та виплаті компенсації витрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії неправомірними;
зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, розраховану відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2017 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року було зобов'язано головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.06.2017 року та прийняти відповідне чинному законодавству рішення щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 85% грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року №52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області, з 01 січня 2016 року без обмеження строком. Зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження строком відповідно до вимог ч.3 ст.63, ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 85% грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року № 52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області.
Позивач вказує, що 03.01.2018 року проведено перерахунок його пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року.
На думку позивача, несвоєчасне нарахування та виплата зазначеної суми відбулось у зв'язку з неправомірною відмовою головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що встановлено рішенням від 09.10.2017 року Кам'янець-Подільського міськрайонного суду у справі № 676/4710/17, у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії, тобто з вини органу, що призначає (перераховує) і виплачує пенсію. Відтак, позивач зазначає, що донараховану суму пенсії одержав із затримкою, що становить 2 (два) роки, тобто більше одного календарного місяця.
Позивач вказує, що звертався до відповідача із заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому, компенсацію за несвоєчасно виплачену частину пенсії у розмірі 72298,56 грн., за період прострочення з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року.
Однак, головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №1382/Ж-8 від 13.06.2018 року відмовило у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що ним визначених чинним законодавством строків виплати пенсії затримки допущено не було, оскільки перерахунок пенсії за рішенням суду був обчислений з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року, тому відповідно підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у головного управління немає.
З такою відмовою виплати компенсації втрати частини доходів, викладеною листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1382/Ж-8 від 13.06.2018 року позивач не погоджується, вважає її безпідставною і протиправною, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 22.11.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що в результаті проведеного перерахунку, розмір пенсії позивача з 01.01.2016 року склав 6392,44 грн. Доплату згідно проведеного перерахунку за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року у розмірі 70062,66 грн. (з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2017 року) було зараховано на рахунок позивача, відкритий в AT "Державний ощадний банк України" 05.02.2018 року разом із пенсією.
Крім цього, відповідачем вказано, що перерахунок пенсії позивачу за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року був обчислений вчасно, на наступний день після отримання відповідного судового рішення, доплату проведено в місячній термін, позовні вимоги, які заявлені позивачем, на думку відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.12.2007 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неприйняття відповідного чинному законодавству рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року № 52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області, з 1 січня 2016 року без обмеження строком.
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути звернення ОСОБА_1 від 23 червня 2017 року та прийняти відповідне чинному законодавству рішення щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року №52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області, з 01 січня 2016 року без обмеження строком.
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження строком відповідно до вимог ч. 3 ст. 63, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року № 52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2017 року - без змін.
На виконання постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2017 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області 03.01.2018 року повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 від 23.06.2017 року та прийнято рішення щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження строком відповідно до вимог ч. 3 ст. 63. ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного у довідці від 12 травня 2017 року № 52/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області.
В результаті проведеного перерахунку, розмір пенсії позивача з 01.01.2016 року склав 6392,44 грн. Доплату згідно проведеного перерахунку за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року у розмірі 70062,66 грн. було зараховано на рахунок позивача 05.02.2018 року разом із пенсією.
22 травня 2018 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою в якій просив: нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії розраховану відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №1382/Ж-8 від 13.06.2018 року відмовило у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що доплата згідно проведеного перерахунку за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року в сумі 70062,66 грн. зарахована на рахунок позивача, відкритий в AT "Державний ощадний банк України", 05.02.2018 року разом із пенсією.
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки, перерахунок пенсії за рішенням суду був обчислений з урахуванням норм діючого законодавства, відповідно із зазначеним Порядком сума компенсації не нараховується. Підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у головного управління немає.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) для реалізації цілей та завдань згаданого Закону.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації частини доходів. При цьому, компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
На аргументи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, що перерахунок та виплата пенсії позивачу за рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09.10.2017 року за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року були здійснені без порушення місячного строку, передбаченого статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" суд зазначає наступне.
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року (п. 2 Порядку № 159). Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: 1) пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Таким чином, за змістом наведеної норми, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, зокрема, за рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09.10.2017 року в період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, позивачем у даному позові сформульовано позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року, в той час як перерахунок на виконання рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 09.10.2017 було здійснено в період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року.
Однак, враховуючи зазначені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, розраховану відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року. Що по своїй суті є задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Частиною 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 704,80 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні, нарахуванні та виплаті компенсації витрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, розраховану відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року в період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_2
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_2