Рішення від 20.12.2018 по справі 460/2929/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Рівне №460/2929/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Р.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу встановленого при первинному призначенні розміру пенсії з 86% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";

зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 86% грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 08 липня 2010 року він отримує пенсію за вислугу років, яка обчислювалась, виходячи із 86% відповідних сум грошового забезпечення при відповідній вислузі 32 повних роки. 17.04.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії з розміру 70% грошового забезпечення, а не 86% як це було на момент призначення пенсії. Зазначив, що відповідач листом повідомив ОСОБА_1, що при обчисленні відсоткового розміру пенсійної виплати, ним враховано положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", якими внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів.

Позивач вважає, що зменшення його пенсії до 70% за вказаним законом при перерахунку пенсії є протиправним, оскільки стосується лише випадків первісного призначення пенсії, тоді як підстави та порядок її перерахунку особам, визначеним Законом, регулюються саме ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відтак стверджує, що при перерахунку повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент первісного призначення пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.26-28), в якому зазначив, що позов не визнає повністю. Вказав, що з 08.07.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням 32 роки вислуги в пільговому обрахунку, що становило 86% грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем було перераховано пенсію позивача з 01.01.2018, проте, з урахуванням Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, який визначав, що максимальний розмір пенсії за вислугу років з 01.04.2014 не може перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вважає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з врахуванням норм частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на момент проведення такого перерахунку, а тому відповідач, при перерахунку пенсії позивача, діяв в межах норм чинного законодавства. Також відповідач повідомив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів та не було надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску такого строку.

За наведених обставин, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з урахуванням такого.

Матеріалами справи стверджено, що позивач з 08.07.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Згідно з протоколом за пенсійною справою №1702002137 (СБУ) від 08.07.2010 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 08.07.2010 становив 86% грошового забезпечення (вислуга років - 32) (а.с.14).

Суд встановив, що 17.04.2018 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.05.2018 з урахуванням 70% грошового забезпечення (вислуга років 32). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 підвищення складає 2567,57 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 1283,79 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 1925,68 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 2567,57 грн. Підстава перерахунку: пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, з 01.01.2018. Підсумок розміру пенсії з 01.05.2018 - 5971,72 грн. (а.с.16).

18.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання обґрунтованого пояснення причин зменшення розміру пенсії з 01.01.2018 при перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" до 70% (а.с. 17).

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за результатами розгляду звернення позивача 23.11.2018 надало відповідь за №П-1098/07.1-59, що з 01.04.2014 набув чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який встановив, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, відтак перерахунок пенсії позивача згідно з порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, проведено з розрахунку 70% грошового забезпечення (а.с.18).

Вважаючи неправомірним зменшення відсоткового розміру пенсії при її перерахунку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Пунктом 2 Постанови №103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Постанови №103 Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.04.2018 №17/183 на суму 10365,00 грн., виданою Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області. При цьому, перерахунок пенсії проведено відповідачем з урахуванням 70 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 32), та (з надбавками) розмір виплати з 01.05.2018 склав 5971,72 грн. (а.с.16).

Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на дату призначення пенсії позивачу 08.07.2010) передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на дату призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (із змінами, внесеними Законом №3668-VІ) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (із змінами, внесеними Законом України №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, за змістом якого частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на дату призначення пенсії.

Внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом у розмірі 70% грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначених пенсій. При цьому, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічні висновки щодо порядку обчислення пенсії військовослужбовців у відсотковому розмірі викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховані судом при вирішенні даної справи.

Відтак, суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01.04.2014, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії встановленого при призначенні пенсії розміру грошового забезпечення з 86% до 70%.

Суд не приймає доводів відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу у належному розмірі, тобто з урахуванням 86% грошового забезпечення, не проведений з 01.01.2018 саме з вини органу Пенсійного фонду, на який покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Тому, право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

З огляду на вищевикладене, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з розрахунку 86% грошового забезпечення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача ґрунтуються на законі, відповідають обставинам справи та підтверджені належними й допустимими доказами.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4) відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33000, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого при первинному призначенні розміру пенсії з 86% до 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з розрахунку 86% грошового забезпечення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33000, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів, Львівська обл., 79000) через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.

Попередній документ
78744862
Наступний документ
78744864
Інформація про рішення:
№ рішення: 78744863
№ справи: 460/2929/18
Дата рішення: 20.12.2018
Дата публікації: 22.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл