Іменем України
19 грудня 2018 р. № 400/2550/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018
провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області з вимогами визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягала в незарахувані періоду роботи з 16.09.2002 по 16.05.2005 на державному підприємстві «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період роботи до стажу роботи, що надає право на отримання грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з 1977 року працювала на посадах молодшого медичного персоналу та лікаря. Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію за вислугою років. Крім того, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Але відповідач протиправно відмовляється виплачувати їй зазначену допомогу, мотивуючи це тим, що стаж роботи на посадах менше 30 років, а тому не має підстав для виплати грошової допомоги. При цьому, відповідачем протиправно не враховано у стаж період роботи з 16.09.2002 по 16.05.2005 на державному підприємстві «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект». У листі про відмову у виплаті грошової допомоги відповідач посилається на те, що вказаний період не може бути зарахований у зв'язку із тим, що вказана установа не входить до Переліку закладів та установ охорони здоров'я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, в якій медико-санітарний цех та лікарсько-оздоровчий комплекс не передбачені. Також, вони не передбачені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я».
В той же час, вказаний Перелік надає право на пенсію за вислугою років лікарям та середньому медичному персоналу незалежно від найменування посад, які працювали в «лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах» тощо, не надаючи конкретної заборони врахування стажу роботи на медико-санітарних цехах та лікарсько-оздоровчому комплексі.
Відповідач позов не визнав, надіслав відзив по справі, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтував тим, що для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій позивачу необхідно мати не менше 30 років спеціального стажу роботи. Згідно з даними документів, які позивач надала при зверненні за призначенням пенсії загальний страховий стаж роботи складає 39 років 11 місяців 7 днів. Згідно з даними трудової книжки з 16.09.2002 по 16.05.2005 позивачка працювала на ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» лікарем-травматологом в медико-санітарному цеху та лікарсько-оздоровчому комплексі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів та установ охорони здоров'я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. У вказаному Переліку відсутні такі заклади охорони здоров'я, як медико-санітарний цех та лікарсько-оздоровчий комплекс, у зв'язку з чим вказаний період не зарахований до спеціального стажу роботи позивачки.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 19.12.2018 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1977 пропрацювала на посадах молодшого медичного персоналу та лікаря.
В липні 2018 ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області з заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як медичному працівнику.
Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 на час звернення про призначення пенсії склав 39 років 11 місяців 7 днів, що не заперечується сторонами.
Разом з тим, щодо спеціального стажу на посадах, які дають право на призначення пенсії за п. «е» ст.55 Закону, відповідачем визнано лише 29 років 4 місяця 8 днів.
Відповідачем не визнано в якості спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 по 16.05.2005 на посаді лікаря-травматолога в медико-санітарному цеху та лікарсько-оздоровчому комплексе на державному підприємстві «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект».
25.07.2018 Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначено пенсію ОСОБА_1, оскільки 29 років 4 місяця 8 днів спеціального стажу є достатнім для призначення пенсії за п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, відповідачем відмовлено у виплаті позивачки одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки для виплати цієї грошової допомоги необхідний спеціальний стаж у 30 років.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати -з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Таким чином, дійсно у зазначеному Переліку відсутні медико-санітарний цех та лікарсько-оздоровчий комплекс державного підприємства.
Разом з тим, вирішуючи цю справу по суті, суд виходить з наступного.
Статтями 3 та 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я (в редакції, чинній на час роботи позивачки в ЛОК ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект»), встановлено, що закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
Необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України.
Офіційним визнанням статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності, відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765, є державна акредитація закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 названого Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.
Крім того, Управлінням охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації у 1999, 2003, 2006 та 2009 роках видано акредитаційні сертифікати, зокрема, ЛОК та МСЦ ДП.
ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект» мало ліцензію Міністерства охорони здоров'я України серії АБ № 386153 на зайняття медичною практикою і відповідно до Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я отримало державний акредитаційний сертифікат в межах встановленого цим порядком дворічного строку.
За таких даних, лікувально-оздоровчий комплекс ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект» є закладом охорони здоров'я, а тому періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-травматолога в МСЦ та ЛОК ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект» підлягають зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на отримання позивачем грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також судом враховуються позиції, викладені Одеським апеляційним адміністративним судом в постановах по аналогічним адміністративним справам від 26.06.2013 справа № 2а/489/22/2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32414619), від 20.02.2018 справа № 489/4568/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72334738), від 19.06.2018 справа № 487/4597/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74784053) та в ухвалі від 03.06.2015 справа № 2-а/489/26/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44799939) .
Позов задовольнити у повному обсязі.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 704,80 гривень підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е,Миколаїв,54018 41250753) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бздіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 16.09.2002 по 16.05.2005 на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 16.09.2002 по 16.05.2005 на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е,Миколаїв,54018 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).
5. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко