20 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2106/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання дій протиправними щодо відмови в оформленні матеріалів для призначення пенсії за вислугу років та зобов'язання провести розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для призначення пільгової пенсії за 28 років 09 місяців 04 дні вислуги відповідно до п. “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на час призначення на посаду - 15 серпня 1998 року).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 15 серпня 1998 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, з них понад 9 років на посадах начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю та здобув стаж понад 13 років 6 місяців. Будучи на службі в органах внутрішніх справ, позивач також приймав участь у міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в республіці ОСОБА_3, пізніше ОСОБА_3 та в Ліберії у складі національного поліцейського персоналу протягом 3 років 9 місяців. Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки” вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці, тобто здобув стаж 11 років 3 місяці.
Загалом без врахування терміну навчання у відомчих навчальних закладах та служби на інших посадах стаж становить 24 роки 9 місяців.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області №49 о/с від 11 березня 2016 року позивача було звільнено з поліції у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” з 18 березня 2016 року, за власним бажанням.
26 вересня 2018 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції у Волинській області про видачу йому довідки про вислугу років в календарному та пільговому обчисленні, а також про підготовку та подачу необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для прийняття рішення щодо призначення йому пільгової пенсії за вислугу років.
04 жовтня 2018 року ОСОБА_2 управлінням Національної поліції у Волинській області позивачу було відмовлено в оформленні матеріалів для призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю на те підстав та видано довідку від 01 жовтня 2018 року №3/1-107 про вислугу на день звільнення, що в пільговому обчисленні склала 28 років 09 місяців 04 дні.
Позивач вважає, що статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” після 7 липня 2011 року було збільшено стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, цим самим було звужено його права на соціальний захист, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до розрахунку вислуги років для призначення пенсії позивачу його вислуга років на день звільнення зі служби становить: у календарному обчисленні - 17 років 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 04 дні.
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що для призначення пенсії за вислугу років до обрахунку беруться лише календарні роки. Будь-яких винятків з даного правила Законом не передбачено.
Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років позивача на день звільнення зі служби в календарному обчисленні складає 17 років 03 місяці 03 дні, позивач не набув право на пенсію відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" через відсутність необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 22 роки і більше, тому підстави для направлення органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у письмовому поясненні заперечила щодо позову ОСОБА_1 пояснила, що до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не надходили, відповідно рішення щодо призначення йому пенсії не приймалося. З 01 жовтня 2011 року пільгове обчислення стажу для визначення права на пенсію за вислугу років не застосовується, а вислуга позивача в календарному обчисленні 17 років 07 місяців є недостатньою для призначення йому пенсії. Просила в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що наказом №49 о/с від 11 березня 2016 року за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 був звільнений з посади інспектора управління організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 18 березня 2016 року(а.с.06). Відповідно до вказаного наказу, вислуга років позивача на день звільнення складає: календарна - 17 років 07 місяців 03 дні.
26 вересня 2018 року позивач надав відповідачу заяву для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме підготувати та подати необхідні документи до управління Пенсійного фонду України для прийняття рішення щодо призначення йому пенсії за вислугу років (а.с.7-8).
Відповідач, листами від 04.09.2018 №235/12/01/1-2018, 14.10.2018 №190/01/29-2018 відмовив позивачу у задоволенні його заяви, оскільки на день звільнення зі служби позивач не мав 22 календарних років та 6 місяців вислуги, як це передбачено чинним законодавством, у зв'язку з чим, повідомив позивача про неможливість направити документи для оформлення подання для призначення пенсії за вислугою років до органів Пенсійного фонду(а.с.10-11).
Згідно розрахунку вислуги років на ОСОБА_1, вислуга років на 18 березгня 2016 року складає 28 років 09 місяців 04 дні.
Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно п. "б" ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі по тексту - Порядок № 3-1).
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.
Відповідно до правових положень Порядку № 3-1, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Разом з тим, пунктами 12 і 13 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (п. 16-18 Порядку № 3-1).
Виходячи із положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки оцінка наявності (відсутності) права у позивача на зазначений вид пенсії, могла бути надана лише органом, який призначає пенсії на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсії, щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії, а відтак - і відсутності необхідності в направленні документів.
З огляду на встановлені обставини у справі, суд зазначає, що відмова відповідача у підготовці та направленні до відповідного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років, є протиправною, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Волинській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення, підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області суму судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 22.10.2018 № 0.0.1166354571.1 (а.с. 2).
Керуючись ст.ст. 243-246, 262 Кодексу суд, -
Позов ОСОБА_1 (43024, пр.-т Соборності,6/95 м. Луцьк і.к. НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, вул. Винниченка,11, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 40108604), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, вул. Кравчука, 22-В, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 у задоволенні його заяви щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов'язати ОСОБА_2 управління Національної поліції у Волинській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення, підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.Д. Ковальчук