Справа № 433/1188/14-а
Категорія 39
09.04.2015
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Яковлєвій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Троїцької селищної ради Луганської області, третя особа ОСОБА_3, про визнання рішень не чинними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Троїцького районного суду Луганської області 23 вересня 2014 року надійшов вищезазначений адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12 липня 2006 року по справі № 2-402/2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, який за життя належав ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно часток за рішенням суду і частки відчуження ОСОБА_2 згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16 липня 1974 року належної їй частини. Право власності на зазначений житловий будинок було зареєстровано Троїцьким КП «Бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним № 16954818. Згідно копії домової книги в зазначеному житловому будинку ОСОБА_2 зареєстрована та проживає з 29 травня 1962 року, ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_2) з 16 червня 1990 року. Позивачі вказують, що поруч з їхньою садибою розташована вільна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, якою як вказують позивачі вони добросовісно, відкрито та безпосередньо користуються, а саме ділянку звільнено від будівельного сміття після зруйнованого будинку, зорано, висаджено фруктові дерева та кущі. Позивачі вважають, що відповідачем визнавалося право користування земельною ділянкою ще з 2011 року, оскільки було проведено її обмір та вчинено відповідний акт, а також лист, в якому зазначено порушення правил благоустрою суміжним користувачем. Оскільки ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та відноситься до категорії дітей війни, земельний податок за користування вільною земельною ділянкою нею не сплачувався, у письмовій формі про надання земельної ділянки у власність через похилий вік ОСОБА_2 до відповідача не зверталася. Позивачі вказують, що з 2002 року земельна ділянка є вільною та знаходиться у власності територіальної громади. Відповідним рішенням ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку на поданої заяви та доданих документів, що посвідчують передачу спадкових прав ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7(рішення 57 сесії Троїцької селищної ради VI скликання від 25 червня 2014 року № 57/22). Позивачі вважають, що дії відповідача стосовно задоволення заяви ОСОБА_3 щодо надання земельної ділянки під забудову на підставі копії заповіту від 30 вересня 2004 року безпідставні, оскільки згідно рішення виконавчого комітету Троїцької селищної ради № 27 від 22 квітня 2002 року житловий будинок по АДРЕСА_2 знято з реєстрації відповідно до заяви спадкодавиці ОСОБА_7 Тобто, на думку позивачів, ОСОБА_3 втратила першочергове право на придбання спірної земельної ділянки у власність. Також, ОСОБА_2 вважає, що мала першочергове право на відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва як дитина війни, однак згідно рішення 59 сесії Троїцької селищної ради VI скликання від 27 серпня 2014 року № 59/20 ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2. Таким чином, позивачі просять скасувати рішення 57 сесії Троїцької селищної ради VI скликання від 25 червня 2014 року № 57/22, а також рішення 59 сесії Троїцької селищної ради VI скликання від 27 серпня 2014 року № 59/20, зобов'язати Троїцьку селищну раду Луганської області розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 в порядку, передбаченому п.4 ч.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що саме вона на протязі тривалого часу доглядала за спірною земельною ділянкою, висадила фруктові дерева та кущі на ній, обробляла її. Вважає, що дана земельна ділянка має належати саме їй, а дії відповідача протиправними. Із заявою про виділення земельної ділянки до сільської ради не зверталася. Чому саме рішення сільської ради потрібно скасувати у судовому засіданні не пояснила.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги адміністративного позову також підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що вони з ОСОБА_2 звільнили після зруйнованого будинку спірну земельну ділянку від будівельного сміття, зорали її, висадили фруктові дерева та кущі, забезпечили належний догляд за земельною ділянкою, на що було витрачено значну суму грошових коштів. Вважає, що спірна земельна ділянка має належати ОСОБА_2, вказує на те, що ніякого відношення до позовних вимог не має. Які права або охоронювані законом її інтереси порушують зазначені рішення ,відповісти не змогла, вказала, що діє в інтересах ОСОБА_2
Представник Троїцької селищної ради Луганської області Домашова О.І. у судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачі самовільно зайняли спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим було винесено відповідне рішення суду про звільнення позивачкою ОСОБА_2 зазначеної самовільно занятої земельної ділянки і на даний час у позивачів відсутні законні підстави для набуття у власність спірної земельної ділянки, а оскаржувані рішення повністю відповідають нормам закону.
Представник ОСОБА_3 вважає, що у позивачів відсутні належні підстави для отримання спірної земельної ділянки у власність. Вважає рішення відповідача повністю законними та обгрунтованими.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до позовної заяви позивачі зазначають, що вони відкрито добросовісно і безперервно користуються земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Леніна, № 58, смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області без правовстановлюючих документів, та просять визнати рішення 57 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 25 червня 2014 року № 57/22, рішення 59 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 27 серпня 2014 року № 59/20 не чинними та скасувати їх, зобов'язати Троїцьку селищну раду Луганської області розглянути питання про надання ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2
При цьому, судом було встановлено, що рішенням 43 сесії Троїцької селищної ради ІV скликання від 26 жовтня 2005 року № 43/31 ОСОБА_10 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га. ОСОБА_10 замовила та виготовила технічну документацію, але не змогла приступити до використання земельної ділянки, так як ОСОБА_9 самовільно зайняла її, про що було складено акт обстеження земельної ділянки від 03 липня 2006 року. Земельна ділянка не була звільнена, у наслідок чого 15 травня 2007 року був повторний акт про те, що ОСОБА_9 самовільно засадила город, але була попереджена про звільнення даної земельної ділянки. ОСОБА_10 з цього приводу зверталася до Троїцького районного суду Луганської області (справа № 2-463-2007 року), у наслідок чого рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 03 серпня 2007 року ОСОБА_9 було зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. До теперішнього часу рішення не виконано.
Лист Виконавчого комітету Троїцької селищної ради Луганської області від 17 червня 2013 року № 595 не є фактом визнання користування ОСОБА_9 вільною земельною ділянкою по АДРЕСА_2, так як заява ОСОБА_9 була про те, що ОСОБА_12 облаштував каналізаційну яму перед вікнами будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_12 було попереджено про необхідність переносу каналізаційної ями відповідно до п. 3.26 ДБН 360-92 і правил благоустрою смт. Троїцьке, та вказано строк переносу ями, вручений припис.
Земельні ділянки в межах населеного пункту і вільні від забудови відносяться до земельних ділянок комунальної власності і розпоряджатися ними може Троїцька селищна рада Луганської області.
Відповідно до п.1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, полає заяву до відповідної .... селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Позивачі посилаються на те, що ОСОБА_2 зверталася з усною заявою про надання земельної ділянки у власність, однак з письмовою заявою остання до селищної ради не зверталася, обставин, які б перешкоджали звернутися з такою заявою ОСОБА_2 до селищної ради, судом не встановлено.
25 червня 2014 року до Троїцької селищної ради з заявою звернулася ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговувань житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3. Заява була розглянута на черговій 57 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 25 червня 2014 року, прийнято рішення пpo надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2, смт Троїцьке, в якому відсутні посилання на спадкові права ОСОБА_3 Судом не вбачається обґрунтованих підстав для скасування зазначеного рішення.
При цьому, 18 серпня 2014 року до Троїцької селищної ради із заявою звернулася ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки для домоволодіння по АДРЕСА_2 повторно 24 липня 2014 року із заявою щодо права землекористування земельною ділянкою, яка знаходиться нижче земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 Заява була розглянута на черговій 59 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 27 серпня 2014 року, прийнято рішення № 59/20, згідно якого ОСОБА_2 в проханні відмовлено, у зв'язку з тим, що рішенням 57 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 25 червня 2014 року № 57/22 ОСОБА_3 вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_2
Із досліджених матеріалів справи, а також пояснень учасників судового засідання вбачається, що позивачі мають на меті визнання права власності на відповідну земельну ділянку, при цьому жодним чином не змогли пояснити незаконність оскаржуваних рішень та обґрунтувати підстави для визнання їх не чинними. Крім цього, рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 433/1187/14-ц від 04 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права на спірну земельну ділянку за давністю користування. Дане рішення суду було предметом розгляду в апеляційній інстанції,у наслідок чого ухвалою апеляційного суду Харківської області № 22ц/790/936/15 від 15 січня 2015 року залишено без змін, а тому на даний час зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає, що оскільки на 57 сесії Троїцької селищної ради VІ скликання від 25 червня 2014 року було прийнято рішення пpo надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2, смт Троїцьке, та оскільки судом не вбачається підстав для визнання цього рішення не чинним, а позивачка ОСОБА_2 звернулася до відповідача з відповідною письмовою заявою вже після прийняття даного рішення, на думку суду відмова відповідачем ОСОБА_2 у задоволенні її заяви є обґрунтованою, так як у разі прийняття позитивного рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою вказане суперечило б раніше прийнятому рішенню про дозвіл на таку розробку ОСОБА_3
В рішенні відносно ОСОБА_3 не вказано терміну, яким би визначалися строки дії цього рішення та строки, в які потрібно б було виготовити проект із землеустрою, а тому дане рішення є чинним, законним і обов'язковим для виконання, а тому вимоги позивачів про скасування відповідних рішень є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Суд також вважає, що не підлягає до задоволення вимога позивачів зобов'язати відповідача розглянути повторно питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскільки повторний розгляд заяви ОСОБА_2 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд суперечить позиції Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7- рп/2009 (у007р710-09 ), так як з приводу цього є рішення 59 сесії Троїцької селищної ради VI скликання від 27 серпня 2014 року № 59/20.
Таким чином, з огляду на безпідставність позовних вимог, оцінивши всі зібрані по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилаються позивачі як на підставу задоволення адміністративного позову не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи та не ґрунтуються на законі, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 11,19, 71, 86, 94, ч. 2 ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 118 ЗК України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Троїцький районний суд Луганської області.
Суддя О. І. Суський