Справа № 11-cc/824/1335/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
13 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваної ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2018 року включно, із визначенням застави у розмірі 3 802 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, щодо
ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олевськ Житомирської області, є громадянкою України, одружена, має вищу освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді заступник голови правління АТ «Ощадний банк України», раніше не судима, -
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, встановивши заборону залишати територію свого помешкання (місця проживання) з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби. Виключити з переліку додаткових зобов'язань покладених на підозрювану ОСОБА_9 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; носити електронний засіб контролю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про недоведеність обґрунтованості підстав для затримання підозрюваної ОСОБА_9 . Вказує про безпідставність ризику втечі з метою ухилення її від кримінальної відповідальності.
Також захисник зазначає про неможливість виконання обов'язків в частині не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрювана проживає, через призначення відвідування медичного закладу для всебічного обстеження та неможливість виконання обов'язку в частині утримання від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, оскільки до обов'язків ОСОБА_9 належить спілкування із зазначеними посадовими особами АТ «ОШАДБАНК».
Додає про невжиття заходів стосовно отримання відповідного електронного пристрою, що унеможливлює виконання ухвали в частині зазначеного обов'язку.
Крім того, адвокат стверджує про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є для підозрюваної завідомо непомірним, з урахуванням того, що підозрювана є лише співучасником інкримінованих діянь.
Додає, що при визначені розміру застави слідчим суддею не враховано обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної.
У підсумку автор апеляційної скарги вказує, що ухвала слідчого судді незаконна, необґрунтована, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставина справи. Додає, що стан здоров'я підозрюваної значно погіршився.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42016000000001254, відомості про яке 16.05.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.
23.10.2018 о 10 год. 45 хв. ОСОБА_9 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня, 23.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 рокузадоволенота застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2018 року включно, із визначенням застави у розмірі 3 802 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні детектива.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_9 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної ОСОБА_9 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність детективом та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання детектива, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_9 на свободу.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_9 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Твердження захисника про неможливість виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є визначеною законом самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання детектива та застосування більш тяжкого запобіжного заходу.
Доводи захисника стосовно незадовільного стану здоров'я підозрюваної ОСОБА_9 заслуговують на увагу, проте не можуть бути визнані самостійною підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, з урахуванням відсутності відомостей медичного характеру, з яких вбачається неможливість виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків без шкоди для здоров'я.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваній ОСОБА_9 застави у розмірі 3 802 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 5 ст. 183 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,обставини кримінального провадження, особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, прийшов висновку про те, що даний випадок є виключним та застосував заставу у розмірі 3 802 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з чим погоджується і колегія суддів.
Підстав вважати визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним та таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає. Крім того, саме такий розмір застави, на переконання колегії суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї законом обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання захисника на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, є непереконливими.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_10 , та застосовано щодоОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2018 року включно, із визначенням застави у розмірі 3 802 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4