18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
арештованого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
перекладача ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , що діє в інтересах екстрадиційно арештованого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року, -
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_10 та визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою у зв'язку із застосуванням екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Киргизької Республіки, до 10 січня 2019 року включно, але не довше ніж на дванадцять місяців з моменту його затримання.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя з урахуванням двомісячного строку, встановленого ст. 584 КПК України, дійшов висновку про те що є достатні підстави для подальшого утримання ОСОБА_6 під вартою,оскільки продовження застосування до нього екстрадиційного арешту до його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним органам Киргизької Республіки є єдиним достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам ОСОБА_6 переховуватись, з метою уникнення його передачі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисники ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, зазначаючи, що документи які були долучені до клопотання прокурора належним чином не обґрунтовують вчинення ОСОБА_6 будь-яких злочинів.
Зазначає,що у клопотанні взагалі не було конкретизовано строк, на який на думку сторони обвинувачення необхідно визнати наявність підстав для тримання ОСОБА_6 під ватрою, відсутнє «Червоне повідомлення» Інтерполу та його переклад, відповідне листування з Національним центром бюро Інтерполу в Україні, що надавало б змогу належним чином перевірити законність затримання ОСОБА_6 та його подальшого тримання під вартою у ході проведення екстрадиційної перевірки.
Також додає, що слідчий суддя залишив поза увагою, що з часу останнього визнання наявності підстав для тримання ОСОБА_6 під вартою, прокуратурою Київської області не проводилось будь-яких заходів в межах екстрадиційної перевірки. Зазначає, що прокурором не надано належних доказів того,що заявлені раніше ризики в поведінці ОСОБА_6 продовжують існувати,або ж з'явились нові, що виправдовують подальше тримання його під вартою. Також вказує,що ОСОБА_11 звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Київській області із заявою про визнання його біженцем або особо, яка потребує додаткового захисту, однак у зв'язку із бездіяльністю співробітників вказаного управління звернення ОСОБА_12 не розглянуті.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що постановою старшого слідчого СВ Управління Державного Комітету Національної Безпеки Киргизької Республіки по Жалал-Абадської області від 12.10.2016 у кримінальній справі №082-16-0433 ОСОБА_11 притягнутий як обвинувачений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК Киргизької Республіки (участь найманця у військовому конфлікті та військових діях). ОСОБА_11 обвинувачується в участі, починаючи з 2015 року, в збройному конфлікті на території Сірійської Арабської Республіки у складі міжнародних терористичних організацій.
Рішенням правоохоронних органів Киргизької Республіки ОСОБА_11 оголошений в розшук.
Постановою судді Жалал-Абадського міського суду від 13.10.2016 стосовно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Санкція ч. 2 ст. 375 КК KP передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
25.02.2018 року працівниками Окремого контрольно- пропускного пункту «Київ», в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України затримано ОСОБА_6 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Жалал-Абада Киргизької Республіки.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2018 року до ОСОБА_12 , в порядку ст. 583 КПК України застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту киргизької сторони про його видачу.
Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду від 05.04.2018, 30.05.2018, 25.07.2018 та 20.09.2018 до ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу (екстрадицію) компетентним органам Республіки Киргизстан, до 18.11.2018.
06.03.2018 року Генеральною прокуратурою України отримано запит компетентного органу Киргизької Республіки про видачу ОСОБА_12 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 587 КПК України, проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_12 Генеральною прокуратурою України доручено прокуратурі Київської області. 02.04.2018 прокуратурою області отримано засвідчену копію запиту Генеральної прокуратури Киргизької Республіки про видачу ОСОБА_12 .
Розпочатою перевіркою встановлено, що 02.04.2018 ОСОБА_11 звернувся до Управління Державної міграційної служби в Київській області з приводу визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. На даний час органами ДМС рішення не прийнято.
Інкриміноване ОСОБА_14 правопорушення за законодавством України кваліфікується за ч. 2 ст. 447 КК України (найманство) є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 1 року. Строк давності притягнення до відповідальності за вказане діяння не закінчився.
09.11.2018 року заступник прокурора Київської області ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 для забезпечення його видачі (ексдрадиційного арешту) компетентним органам Киргизької Республіки.
При постановленні ухвали слідчим суддею дотримані вимоги КПК України, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Європейської конвенції про видачу правопорушників.
Із ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що при розгляді клопотання слідчим суддею вивчені матеріали клопотання та додані до нього матеріали, вислухана думка прокурора, захисника та особи, щодо якої вирішується питання щодо застосування екстрадиційного арешту, а також враховані інші підстави, які мають значення для вирішення питання про наявність підстав для тримання особи під вартою та застосування екстрадиційного арешту.
Як правильно визначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, ОСОБА_11 є громадянином Киргизької Республіки, обвинувачується у вчиненні злочину, ч. 2 ст. 375 КК KP, який відповідає кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 2 ст. 447 КК України (найманство) є екститрадиційним, оскільки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад один рік позбавлення волі, а також те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 не закінчився, а тому слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність продовження Ізатіллаєву I.A строку тримання під вартою та продовження строку екстрадиційного арешту.
Крім того, колегія суддів, погоджується також з висновками, які викладені в ухвалі, а саме те, що слідчий суддя, під час розгляду вказаного клопотання, не досліджує питання про винуватість особи і не перевіряє законність рішень прийнятих компетентними органами іноземних держав, а лише перевіряє наявність підстав, достатніх для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив компетентний орган держави, в особі прокуратури Київської області відносно ОСОБА_12 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Приймаючи рішення про продовження ОСОБА_12 саме такого запобіжного заходу слідчим суддею, враховано наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема щодо можливості останнього ухилятися як від компетентних органів України, так і від компетентних органів іноземної держави, та обґрунтовано прийнято рішення про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання ОСОБА_12 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя належним чином не перевірив правові підстави для подальшого тримання ОСОБА_11 під вартою, оскільки, ОСОБА_11 звернувся в державну міграційну службу України у Київській області для захисту та надання йому статусу біженця, і відповідна перевірка до цього часу триває, а тому на час подання апеляційної скарги та викладених доводів, на переконання сторони захисту, на думку суду не знайшли свого підтвердження в матеріалах судового провадження і не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, як підстави для скасування ухвали слідчого судді, оскільки на сьогоднішній день органами ДМС України жодне рішення щодо ОСОБА_12 не прийняте, а тому за таких обставин рішення по суті запиту кергизької сторони прокуророю Київської областітакож не прийняте та екстрадиційна перевірка триває , а обставини, які б перешкоджали подальшому перебуванню ОСОБА_12 під вартою відсутні.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких адвоката ОСОБА_9 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_12 , просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.
Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання прокурора, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог КПК України, Європейської конвенції про видачу правопорушників, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч.3п.1, 418 ч. 1, 422, 584 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_10 та визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою у зв'язку із застосуванням екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина Киргизької Республіки до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Киргизької Республіки, до 10 січня 2019 року включно, але не довше ніж на дванадцять місяців з моменту його затримання - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 що діє в інтересах екстрадиційно арештованого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11сс/824/1679/2018
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_15
Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1