11 грудня 2018 року м. Чернівці
Справа №727/5013/18
Чернівецький апеляційний суд у складі суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Владичана А.І.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.,
секретар Ковальчук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2018 року, (головуючий у 1-й інстанції Смотрицький В.Г.),
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що їй на праві власності належить автомобіль марки «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1.
26 липня 2017 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул. Небесної Сотні, 11 у м. Чернівці, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Мазда» під її керуванням, у результаті чого її транспортний засіб отримав механічні ушкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.08.2017 року відповідача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вказувала, що вартість матеріального збитку згідно висновку ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ» становить 45016 грн 92 коп.
Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди в її транспортному засобі крім неї перебували її малолітні діти. Неправомірні дії відповідача
Провадження 22ц/822/110/18 Категорія 30
призвели до фізичних страждань її та дітей, що проявилися у стресі, душевниххвилюваннях через переживання щодо свого стану здоров'я та переживання щодо життя та стану здоров'я дітей. Стрес та потрясіння, які пережила вона та її діти в момент дорожньо-транспортної пригоди, протягом довгого періоду не давали її відновити душевну рівновагу. У дітей наслідком стресу був поганий сон, необґрунтований плач та напади страху, а вона змушена була вживати заспокійливі засоби.
Просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 45016 грн 92 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн, а також понесені судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 1409 грн 60 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4472 грн 25 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи мотивує тим, що згідно рахунків-фактур від 28.11.2017 року їй для відновлення порушеного права належить понести витрати у сумі 45016 грн 12 коп. (реальні збитки відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Вважає визначений судом розмір моральної шкоди - 2000 грн істотно заниженим, оскільки дорожньо-транспортна пригода призвела до душевних хвилювань та переживань протягом тривалого періоду, а також неможливості певний час використовувати власний транспортний засіб.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
11 грудня 2018 року представник апелянта ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеної на 11 грудня 2018 року, у зв'язку з її участю в іншому судовому засіданні.
Разом з тим, на підтвердження цього представником не надано будь-яких доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахування вимог ст.ст. 223, 240 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та її розгляд на призначену дату.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з недоведеності наявності збитків у результаті пошкодження автомобіля в заявленому позивачем розмірі.
Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, правильно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 серпня 2017 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн в дохід держави за те, що він 26.07.2017 року, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_2, по вулиці Небесної Сотні, 11 м. Чернівці, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що рухався в попутному напрямку, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху (а.с.8).
Власником автомобіля марки «Мазда» є позивач, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №111448 від 26.07.2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Мазда» завдано механічні пошкодження, зокрема: пошкоджено передні праві двері, задні праві двері, задній бампер з правого боку, заднє праве крило, накладки порогу, праву міждверну стійку (а.с.12).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована у «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК-4396742 від 21.07.2017 року, де передбачено франшизу у розмірі 2000 грн.
З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди «СК «ГЛОБУС» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_4
Як вбачається з копії акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) на автомобілі марки «Мазда» були не тільки пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й інші пошкодження, які не пов'язані з фактом дорожньо-транспортної пригоди (а.с.38-39).
Відповідно до копії звіту №42-1344 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, від 26.07.2017 року, вартість матеріального збитку на дату оцінки становить 19760 грн 83 коп. (а.с.32-46).
На підставі звіту «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» здійснило їй страхове відшкодування у розмірі 17760 грн 83 коп., що підтверджується повідомленням (а.с.31).
З метою відновлення пошкодженого автомобіля позивач звернулася до ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ», яким було надано рахунки-фактури про вартість відновлення пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди деталей автомобіля марки «Мазда», зокрема: рахунок-фактуру №1075934-РФ-050084 від 28.11.2017 року на суму 38936 грн 24 коп. та рахунок-фактуру №1075934-РФ-050086 від 28.11.2017 року на суму 6080 грн 68 коп., а всього сума відновлення становить 45016 грн 92 коп. (а.с.10-11).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин,- утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показанням свідків.
Судом установлено, що розмір шкоди, завданої позивачу, підтверджується копією звіту №42-1344 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Мазда 6», який ОСОБА_1 не оскаржувався.
Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про недоведеність наявності збитків у розмірі 45016 грн 92 коп., на підтвердження яких позивачем надано рахунки-фактури, з яких не вбачається, які саме роботи необхідно провести для відновлення автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та не зазначена вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП. Перелічена у рахунках-фактурах вартість робіт та матеріалів не може слугувати доказом цього.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
«Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» відшкодувало позивачу майновий збиток у розмірі 17760 грн 83 коп.
Разом з тим, розмір страхового відшкодування, який виплачений страховою компанією, визначений за вирахуванням встановленої договором франшизи у розмірі 2000 грн.
Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована.
Судом першої інстанції враховано, що розмір страхового відшкодування, який виплачений страховою компанією, визначений за вирахуванням встановленої у договорі франшизи у розмірі 2000 грн, та обґрунтовано стягнуто франшизу з відповідача, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК-4396742 від 21.07.2017 року.
Визначення моральної шкоди та розмір її відшкодування регулюється статтею 23 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд першої інстанції врахував глибину душевних страждань, психологічного та емоційного стану позивача, звернув увагу на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.07.2017 року, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в неможливості використовувати власний транспорт, у зв'язку з чим ускладнилось життя, порушився звичайний життєвий ритм, на момент ДТП в автомобілі перебували її малолітні діти, які пережили стрес, та з урахуванням вимог щодо розумності та справедливості визначив відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Необґрунтованими також є доводи апеляційної скарги в частині вирішення питання щодо стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою, оскільки суд з урахуванням принципів справедливості, пропорційності до предмета спору на підставі ст. 141 ЦПК України обґрунтовано стягнув такі витрати у розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року.
Головуючий
Судді: