20 грудня 2018 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018260040000307 від 06.02.2018 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.12.2018р. щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, -
Цією ухвалою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» строком до 08 лютого 2019 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) грн.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
Кримінальне провадження №11-сс/822/36/18 Слідчий суддя: ОСОБА_9
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач: ОСОБА_1
ЄУН №727/13893/18
підозрюваного ОСОБА_6 врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тяжкість злочину, в якому ОСОБА_6 підозрюється, конкретні обставини вчинення злочину, дані про особу підозрюваного та прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки слідчим доведено, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати її підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або встановити розмір застави у сумі 60 000 грн.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог сторона захисту вказує, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не в повній мірі було враховано, що ОСОБА_6 є молодою особою (28 років), до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, характеризується з позитивної сторони, має вищу освіту та звання майстра спорту, тимчасово не працює, його незначну роль у даному злочині, відсутність будь-яких даних про заподіяння матеріальних збитків, а також те, що він визнає вину в інкримінованому йому злочині. Також апелянт зазначає, що слідчий суддя в ухвалі при визначенні розміру застави встановив її розмір, який є завідомо непомірним для підозрюваного без врахування його майнового та сімейного стану.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на обставини в ній зазначені, прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , включаючи наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях національного законодавства, а саме в ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органи досудового слідства підозрюють ОСОБА_6 у вчиненні умисного, корисливого, закінченого, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а в матеріалах справи є достатньо доказів для його обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Із врахуванням вищенаведеного та вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя виніс законне та обґрунтоване рішення, обравши ОСОБА_6 саме такий запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
А тому, на думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання у апеляції на те, що ухвала слідчого судді не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Крім того, із матеріалах кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 підозрюється у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін масою 7,2693г., що є великим розміром, згідно його протоколу допиту в якості підозрюваного, вину у інкримінованому злочині він визнає частково, органом досудового розслідування встановлюється його причетність до організованої злочинної групи, яка займається виготовленням та збутом психотропних речовим на території Чернівецької області, по справі не допитано всіх можливих свідків даного злочину, не встановлено надходження інгредієнтів для виготовлення психотропних речовин, не проведено ряд експертиз, а санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Вищевказані обставини слідчим суддею було враховано і вірно зроблено висновок, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, зокрема зазначених у клопотанні слідчого.
Не допустив районний суд порушень і при вирішенні питання щодо застави, визначивши її розмір в межах, встановлених в ст. 182 КПК України та із урахуванням обставин злочину, майнового та сімейного стану ОСОБА_6 , інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК, з чим також погоджується і колегія суддів.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутності правових підстав для скасування судового рішення.
Викладені в ухвалі слідчого судді висновки не суперечать правовим позиціям, висловленим у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, на які посилається апелянт.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 422 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.12.2018р. про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя: Судді:
__________________ _________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2