Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.
Доповідач -Коновалова В.А.
Справа № 415/4500/17
Провадження № 22-ц/810/406/18
Іменем України
19 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Коротенка Є.В., Луганської В.М.,
за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,
учасники справи:
заявник - Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,
боржник - ОСОБА_2,
стягувач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2018 року у складі судді Фастовця В.М. в м. Лисичанськ Луганської області,
за поданням державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,
У червні 2018 року державний виконавець Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що на виконанні у Лисичанському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2/415/1668/17 виданий 27 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» боргу в сумі 52229,63 грн. Державний виконавець зазначає, що неодноразово викликав боржника до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, проте ОСОБА_2 жодного разу не з'являлася. Також державним виконавцем виконані дії щодо встановлення майнового стану боржника. Крім того, здійснено вихід за місцем проживання боржника, встановлено, що останнього не було вдома, перевірити наявність майна боржника не виявилося можливим, про що складено відповідний акт державного виконавця від 25 травня 2018 року.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2018 року подання державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання нею зобов'язань, покладених на підставі виконавчого листа № 2/415/1668/17 від 27 жовтня 2017 року виданого Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на суму 55229,63 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 про наявність виконавчого провадження не знала, жодних документів від Лисичанського міського суду, стягувача, державного виконавця не отримувала. Також, ОСОБА_2 зазначила, що оскаржувана ухвала суду не містить посилань про умисне ухилення від виконання нею зобов'язань.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу АК КБ «Приватбанк» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заявник, боржник та стягувач в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу від 04 червня 2018 року про задоволення подання державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд першої інстанції лише послався на Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України», статтю 441 ЦПК України та зазначив, що на примусовому виконанні у Лисичанському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 55229,63 грн. на підставі виконавчого листа № 2/415/1668/17 від 27 жовтня 2017 року виданого Лисичанським міським судом Луганської області. Боржник зобов'язання не виконує.
Проте, судом першої інстанції не виконані вимоги ст. 260 ЦПК України, в якій зазначено, що ухвала складається із вступної частини; описової частини; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини.
Однак, суд в мотивувальній частині ухвали не зазначив мотиви, з яких дійшов висновку про задоволення подання державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2017 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 55229,63 грн.
Постановою державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 05 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/415/1668/17, виданого 27 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_2на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 55229,63 грн.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Положеннями пункту 5 статті 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Частиною 5 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час відкриття виконавчого провадження, передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Однак, матеріали справи не містять відомостей про належне виконання державним виконавцем положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а саме направлення ОСОБА_2 копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням, відсутні докази отримання боржником на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду постанови про відкриття виконавчого провадження.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що державним виконавцем при зверненні до суду із поданням, не надано доказів того, що ОСОБА_2 у визначеному законом порядку повідомлена про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим листом, як то передбачено ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_2 копії заочного рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2017 року на виконання якого видано 27 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області, виконавчий лист № 2/415/1668/17, про стягнення з ОСОБА_2на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 55229,63 грн.
Отже, ОСОБА_2 про постановлення заочного рішення Лисичанським міським судом від 18 вересня 2018 року не знала.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час відкриття виконавчого провадження, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно із частинами 1, 3 статті 441 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Тобто, предметом доказування є саме факт (факти) умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов'язань, за умови об'єктивної спроможності божника виконувати зобов'язання, відсутності перешкод для цього.
Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
Отже, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та підтверджуватися матеріалами виконавчого провадження.
Документи, які надані державним виконавцем не підтверджують саме факт ухилення боржника від виконання зобов'язань. Державним виконавцем як при зверненні до суду із поданням, так і під час розгляду судом першої інстанції подання не надано доказів вжиття усіх передбачених Законом України „Про виконавче провадження" заходів примусового виконання виконавчого листа від 27 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 55229,63 грн.
Так, посилання державного виконавця на акт державного виконавця від 25 травня 2018 року, в якому зазначено, що за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенко, 299/2, боржника дома не було, двері квартири зачинені, не заслуговує на увагу, оскільки зазначений акт не підтверджує факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_2від виконання виконавчого листа та не свідчить про вжиття державним виконавцем всіх заходів примусового виконання, передбачених Законом України „Про виконавче провадження".
Інших доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язання, покладеного на ОСОБА_2на підставі виконавчого листа № 2/415/1668/17 від 27 жовтня 2017 року виданого Лисичанським міським судом Луганської області, державним виконавцем не надано як до суду першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, державним виконавцем на момент звернення до суду з поданням, не надано доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_2від виконання зобов'язання за рішенням Лисичанського міського суду Луганської області про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на загальну суму 55229,63 грн., та відсутні відомості про обізнаність боржника про постановлення заочного рішення Лисичанським міським судом Луганської області від 18 вересня 2017 року та з наявності відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання, тому відсутні підстави для застосування тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2018 року слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням вимог ЦПК України, та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 441 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні подання державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 20 грудня 2018 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Є.В. Коротенко
В.М. Луганська