Справа № 597/1352/18Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В.
Провадження № 33/817/98/18 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.173-2 КУпАП
20 грудня 2018 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду у місті Тернополі справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за поданою ним апеляційною скаргою на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 05.11.2018 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 352 грн 40 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 31 жовтня 2018 року приблизно о 12 год. 00 хв., по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2, а саме, чинив їй перешкоди у користуванні даним житлом.
В апеляційній скарщі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді місцевого суду та провадження у справі закрити у зв"язку з відсутністю у його діях складу адмінправопорушення.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає що коло приміщення районного суду у м.Заліщики під час того коли він прямував до роботи, після судового засіданні у справі про поділ спільного майна подружжя його колишня дружина ОСОБА_2 попросила віддіти йому ключі від спільного помешкання в АДРЕСА_1, проте, він відмовився передати їй вказані ключі повідомивши що поспішає на роботу, а запасних ключів у нього немає. Тому вважає що суд безпідставно вийшов за межі складеного протоколу про чинення ним перешкод дружині у користуванні житлом, у якому не містилось жодних відомостей про місце вчинення адмінправопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_2, яка вважає рішення суду законним та обгрунтованим та просить залишит його без змін, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано.
Як убачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення від 31.10.2018 року, складеного стосовно ОСОБА_1, 31.10.2018 року приблизно о 12 год. 00 хв., по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 останній вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2, а саме, не впускав її в помешкання, чим своїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Із постанови судді місцевого суду вбачається, що суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі письмових пояснень ОСОБА_1та ОСОБА_2 та протоколу про адмінправопорушення.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення обов"язково зазначається місце вчинення адміністартивного праворушення.
У протоколі про вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП взагалі не міститься даних про місце вчинення адмінправопорушення. Таких відомостей не зафіксовано і у письмових поясненнях потерпілої. Натомість у письмових поясненнях ОСОБА_1 йдеться про те, що на одній із вулиць у м.Залищики він відмовився надавати колишній дружині ключі від спільного помешкання у якому вона з 2017 року не проживає у зв"язку з тим, що він поспішав на роботу.
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З даних, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серіїГП № 149473 від 24 липня 2018 року, письмових поясненях потерпілої та особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адмінправопорушення не вбачається того, що дія Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності із 07.01.2018 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розповсюджується на правовідносини, які мають місце між потерпілою та особою, притягується до адмінвідповідальності та полягають у чиненні перешкод ОСОБА_1 потерпілій у користуванні спільним помешканням, яке перебуває у їх спільній власності, становлять собою домашнє насильство економічного характеру, тобто правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки колишнє подружжя не пов"язують сімейні відносини у розумінні вимог ч.2 ст.3 СК України, шлюб між ними розірвано , вони разом не проживають та не пов'язані спільним побутом, не мають взаємних прав та обов'язків, ОСОБА_2 з часу розірвання шлюбу проживає окремо, а тому ОСОБА_1 не міг чинити по відношенню до потерпілої домашнє насильство.
Дії, вчиненні ОСОБА_1 в межах цього конфлікту не досягли межі, які б вказували на вчинення ним того виду насильства, який визначений у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1підлягає до заововлення провадження у справі підлягає закриттю у зв"язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1,256, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 05.11.2018 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв"язку з відсутністю складу адмінправопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис