Справа № 345/5362/18
Провадження № 2-з/345/46/2018
18.12.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Онушканича В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову до ОСОБА_3 щодо погашення заборгованості за аліментами, шляхом звернення стягнення на майно боржника.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме на квартиру АДРЕСА_1, два гаражі: гараж НОМЕР_2, який знаходиться у гаражному кооперативі, масив №3, загальною площею 36,4 кв.м. (м. Калуш, вул. Литвина) та гараж НОМЕР_3, загальною площею 24,4 кв.м. (м.Калуш, вул.Мостиська) та автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2009 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 1049867,13 рос.руб., що еквівалентно (згідно курсу НБУ станом на 06.12.2018р. 1 рос.рубль - 0,42 грн.) 440944,20 грн. до набрання рішенням суду по справі законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України). В даному випадку підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову відсутні.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Разом з тим заявником не зазначено, а судом не встановлено обґрунтованих обставин, які б підтверджувалися належними доказами та свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може, в подальшому, утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову. Зокрема, стороною позивача належними та допустимими доказами не доведено наявності наміру відповідача будь-яким чином відчужити належне йому майно, з метою уникнення виконання ймовірного рішення суду.
У поданій суду заяві ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2, із врахуванням предмету позову та виходячи із змісту позовних вимог і в порушення вимог статті 151 ЦПК України, не вказала достовірні причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов та не доводить, з посиланням на докази, що забезпечення позову необхідно здійснити саме в обраний спосіб, а також свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Крім того, на даний час питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про погашення заборгованості за аліментами, шляхом звернення стягнення на майно боржника судом не вирішено.
Таким чином, суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 149-153 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя