Справа № 737/728/16-а
18 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Сорочко Є.О.,Коротких А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії державного службовця.
Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 з 01 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 86% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», та на підставі довідки від 01 серпня 2016 року №01-04/255 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
19.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про винесення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат, зокрема, судового збору.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 18.10.2016 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ураховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.
Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.600962266.1 від 16.08.2016 року (а.с. 1), а за подання апеляційної скарги на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 08.09.2016 року - у розмірі 606,33 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.620031953.1 від 19.09.2018 року (а.с. 23).
Так, відповідно до ч. 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених ОСОБА_2 в ході розгляду даної справи складає 1157,53 грн.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним прийняти додаткову постанову та розподілити судові витрати шляхом стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 29, 30, 139, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд,
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (14013, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 139) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1157 (тисячу сто п'ятдесят сім) гривень 53 коп., сплачений згідно квитанцій №0.0.600962266.1 від 16.08.2016 року та № 0.0.620031953.1 від 19.09.2018 року.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
Є.О. Сорочко