Постанова від 18.12.2018 по справі 823/1503/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1503/18 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_3, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, інваліду війни 3-ої групи, у перерахунку пенсії, як військовозобов'язаній особі, призваній на військові збори, у зв'язку зі зміною ч.3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_3, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, інваліду війни 3-ої групи, як військовозобов'язаній особі, призваній на військові збори, у зв'язку зі зміною ч.3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ з 01 жовтня 2017 року, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Дане рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішення суду мотивовано тим, що перерахунок пенсії на підставі статті 59 Закону № 796-XII, згідно внесених Законом №2148-VIII змін, проводиться лише тим особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження ними дійсної строкової служби та внаслідок цього стали інвалідами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На думку позивача, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що ч. 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» передбачено призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.

Розглянувши матеріали справи та вказані апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Черкаській області та пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно розпорядження від 06 грудня 2017 року №134604 у сумі 3612 грн. 12 коп.

Також ОСОБА_3 належить до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії А № НОМЕР_1 та вкладкою № НОМЕР_2 (а.с.29).

Відповідно до посвідчення № 529111 (а.с.30) позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Відповідно до довідки МСЕК № 126827 позивачу встановлено 3 групу інвалідності - причина інвалідності виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.35).

Згідно розпорядження на перерахунок пенсії 06 грудня 2017 року № 134604 позивач отримує додаткову пенсію інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 284 грн. 70 коп. та підвищення як інваліду 3 групи у сумі 435 грн. 60 коп. (а.с.44)

Вважаючи, що має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_3 27 березня 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.16).

Листом від 06 квітня 2018 року відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсій з огляду на те, що у період ліквідації аварії з 10 січня 1987 року до 03 березня 1987 року позивач ОСОБА_3 не проходив дійсну строкову службу, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15 листопада 2018 року № 851 позивач не має у статусі військовослужбовця (а.с.17-18).

Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахуванні пенсії та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до ряду законодавчих актів України, зокрема, до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, ч. 3 статті 59 Закону (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII) передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі по тексту - Порядок № 1210).

Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Так, вказане право на перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виникає у зазначених осіб лише за наявності певних умов, а саме:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що розширене тлумачення зазначеної статті не допускається.

Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.

Частина 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в період з 10 січня 1987 року по 03 березня 1987 року приймав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.32).

Разом з тим, строкову військову службу, позивач проходив в період з 25 листопада 1983 року по 25 грудня 1985 року.

Таким чином, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, то він не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 (Пз/9901/33/18).

Правовими положеннями ч. 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також необхідно зазначити, що виконання обов'язків військовозобов'язаними, призваними на військові збори, не є тотожним проходженню військової служби.

Види військової служби визначені у статті 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», до яких участь у військових зборах не належить.

Згідно статті 1 вказаного Закону військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу, натомість військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Враховуючи, що на час участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач не перебував на дійсній строковій військовій службі, а виконував обов'язки військовозобов'язаної особи, підстави для перерахунку йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні. Відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи відмови позивачу в перерахунку пенсії, відповідно до норм чинного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Попередній документ
78661627
Наступний документ
78661630
Інформація про рішення:
№ рішення: 78661628
№ справи: 823/1503/18
Дата рішення: 18.12.2018
Дата публікації: 21.12.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл