П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2018 р. м.ОдесаСправа № 821/1009/18
Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. час і місце ухвалення: м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюк Г.В.
суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі за позовом ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,
Позивач, звернувся до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, що виразилась у непогашенні кредиторської заборгованості перед ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" у сумі 167844 грн. за бюджетною програмою КПКВК 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях"; - стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Горностаївський райагрохім" заборгованість у розмірі 167844 грн. на часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 липня 2012 року №458 шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .Вважає, що рішення не відповідає вимогам діючих норма права щодо законності і обґрунтованості його прийняття, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.
При цьому апелянт зазначає, що зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку Мінагрополітики у повному обсязі були спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. Мінагрополітики з метою погашення вказаної кредиторської заборгованості зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними бюджетними запитами та листами, у яких просило передбачити кошти за програмою 2801360. При цьому , з боку Мінагрополітики зобов'язання, передбачені №345 виконано, вчинені усі необхідні дії стосовно спрямування бюджетних коштів за назвою вище бюджетною програмою, а щодо обов'язку вчинення дій іншими органами щодо перерахування вищевказаних коштів відповідач відповідальності не нести не може, що виключає можливість задоволення позовних вимог. Також апелянт вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У 2012 році товариство отримало право на фінансову підтримку за програмою 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу зрошуваних землях" (далі - Програма 2801360) відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09 квітня 2008 року № 345 (далі - Порядок № 345). Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ від 11.09.2012 № 555 "Про розподіл коштів. передбачених у Державному бюджеті України на 2012 рік для часткової компенсації вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошувальних землях", відповідно до якого суб'єктам господарювання агропромислового комплексу Херсонської області для часткової компенсації вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошувальних землях передбачалися кошти у сумі 32 532 500 грн., у тому числі для ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" - 167 844 грн.
Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку Мінагрополітики у повному обсязі були спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, проте до позивача ці кошти не надходили. Станом на 01.01.2018 в Головному управління Державної казначейської служби України у Херсонській області обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Торговий Дім "Горностаївський райагрохім" за бюджетною програмою КПКВК 2801360 в сумі 167844 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи перед позивачем існує кредиторська заборгованість по Програмі 2801360, яку позивач просить стягнути з Державного бюджету України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт розподілу бюджетних коштів Міністерством до органів Казначейства не доводить виконання Міністерством в повному обсязі обов'язків покладених на нього Порядком № 345 та Бюджетним кодексом України, що свідчить про бездіяльність відповідача Мінагрополітики, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання обов'язків, передбачених Порядком № 345 та Бюджетним кодексом України, та не забезпечено фактичне виконання бюджетної програми 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошувальних землях" по відношенню до позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
Відповідний головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Абзацом другим частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
В даному випадку, вищевказаною нормою передбачено обов'язок розпорядника бюджетних коштів, не допускаючи наявності кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду, яким не передбачено фінансування відповідних програм, виплатити таку заборгованість. Але бюджетна програма не була виконана повністю.
Не виплата узгодженої кредиторської заборгованості, яка виникла у попередніх періодах, порушує право ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" на отримання відповідних коштів.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази , перерахування спірної суми на рахунки Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, для подальшого перерахування ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" - цієї суми за бюджетною програмою за бюджетною програмою КПКВК 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях".
З матеріалів справи також вбачається, що Міністерство аграрної політики та продовольства України лише затвердило розподіл коштів передбачених у 2012 році Міністерству у загальному фонді державного бюджету за програмою за бюджетною програмою КПКВК 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях".
Поряд з цим, наявність заборгованості за цією програмою на спірну суму перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами .
З метою погашення кредиторської заборгованості Мінагрополітики неодноразово звертався до Міністра з проханням передбачити в державному бюджеті кошти на погашення кредиторської заборгованості та здійснити відповідні заходи щодо її погашення (копії листів МАПУ додаються).
Колегія суддів не приймає до уваги доводів Міністерства про неможливість стягнути з нього суму кредиторської заборгованості на користь позивача, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства, оскільки це призведе до невиконання Міністерством своїх обов'язків у поточному році та із затверджених бюджетних програм будуть списані кошти, в зв'язку з виконанням цього рішення суду. Оскільки на думку колегії суддів недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення заборгованості, тому як реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У рішеннях Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують як джерело права, зокрема у справі Кечко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Також ця позиція визначена в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Півень проти України та Лісовол проти України.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача , що позивачем пропущено строк звернення до суду , так як відділення Державної казначейської служби України в 2012 році в першу чергу здійснювали виплату коштів по соціальних напрямках , у зв'язку з чим виплата компенсації сільгосптоваровиробникам вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошувальних землях, була здійснена частково, у зв'язку з чим за бюджетною програмою станом на 01.01.2013 року було зареєстровано кредиторську заборгованість.
Вищевказану суму компенсації у розмірі 167844,00 грн. було віднесено до кредиторської заборгованості державного бюджету України, що свідчить про визнання державою свого боргу перед позивачем, а не порушення його прав.
Спірне клопотання розглядався судом першої інстанції та Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року відмовлено представнику у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.
Отже з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що узгоджена кредиторська заборгованість Товариства за бюджетною програмою КПКВК 2801360 "Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях" в сумі 167844,00 грн. , повинна бути погашена за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України і Порядку № 345.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 821/2156/16.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України ,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі № 821/1009/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.