Справа № 2540/2651/18 Суддя першої інстанції: Клопот С.Л.
18 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 80% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії у ході перерахунку йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неврахування розміру додаткового грошового забезпечення при визначенні основного розміру пенсії у ході перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відтермінування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виплат ОСОБА_1 пенсії у 2018 та у 2019 роках.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити новий перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу - 7750,00 грн., окладу за військове звання - 1480 грн., процентної надбавки за вислугу років - 4615,00 грн. та додаткового грошового забезпечення - 4632,57 грн., загальною сумою, в повному обсязі, щомісячно - без відтермінування виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області компенсувати ОСОБА_1 різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 1 січня по липень 2018 року у сумі 52982,51 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміна розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ) після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, проте вважає, що судом неправомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 щодо складових грошового забезпечення, з якого здійснюється перерахунок пенсії, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як військовий пенсіонер з серпня місяця 2013 року.
Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262) виходячи із сум грошового забезпечення на момент звільнення, а саме:
- посадовий оклад - 1600 грн.;
- оклад за військове звання - 135 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 694 грн.;
- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за останні 24 місяці, у т.ч. ( всього у сумі 5790,72 гр.):
- надб. за умови режим.обмежень, допуск Ф.2 15%
- надбавка за інформ. - аналітичне забезпечення 50%;
- надбавка за особливо важливі завдання 100%
- премія 130%
На час звільнення вислуга позивача складала 29 років.
Відповідно до приписів ст., ст. 13, 43 Закону № 2262 розмір пенсії позивача було розраховано з 80% його грошового забезпечення.
01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення.
У подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок з 01.01.2018 року розміру пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення, з включенням до перерахунку усіх надбавок і доплат, встановлених йому при виході на пенсію, загальною сумою, без відтермінування виплат.
Листом від 20.06.2018 року № 3405/03/М-12 позивачу повідомлено, у зв'язку з тим, що пенсія виплачується згідно чинного законодавства.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів звертає увагу, що обґрунтованим є висновок суду щодо того, що зміна розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, крім того, постанова суду першої інстанції в даній частині не оскаржується.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 р. у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Разом з тим, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача до головного управління щодо врахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, з яких дана пенсія була обрахована, з огляду на наступне.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
В Рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано право, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 р. №5-рп/2005, від 29.06.2010 р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010 р. №23-рп/2010, від 11.10.2011 р. №10-рп/2011, від 20.12.2016 р. №7-рп/2016).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 р. № 1294 (далі - Постанова № 1294, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно зі схемою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів (додаток № 25 до Постанови № 1294) до щомісячних видів грошового забезпечення віднесено, зокрема, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя.
Також відповідно до п.п. 1 п. 5 Постанови 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надати право установлювати: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Також, Постановою «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 р. № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
У відповідності до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2942а15.
Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 р. № 393(далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01 січня 2011 року пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.
Колегія суддів вважає також за необхідне наголосити, що при призначенні пенсії (відповідно до автоматизованої системи Розрахунку пенсії) з 03.08.2013 року, позивачу було враховано: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, тобто пенсійним фондом самостійно було включено додаткові види грошового забезпечення до суми сум грошового забезпечення з якого здійснювався обрахунок пенсії, а тому виключення даних сум із розрахунку, при перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103, є звуженням прав позивача, а тому такі дії відповідача є протиправними.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відтермінування виплат пенсії у 2018 та у 2019 роках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов'язання відповідача здійснити новий перерахунок та виплату з 01.01.2018 р. пенсії без відтермінування виплат, колегія суддів зазначає.
Пунктом 2 Постанови № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 р. у таких розмірах: з 01.01.2018 р. - 50 відсотків; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75 відсотків; з 01.01.2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Постанова № 103 на час звернення позивача до суду останнім не оскаржується, є чинною, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №818/1076/18.
Враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови № 103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було частково порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного від 24 вересня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо врахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення та прийняти в цій частині нову, про задоволення позову.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо врахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення та прийняти в указаній частині нове рішення, яким:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення при визначенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення, з урахуванням усіх видів додаткового грошового забезпечення, які були враховані при призначенні пенсії ОСОБА_1»
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: О.О.Беспалов
О.М.Кузьмишина