Справа № 760/12536/18 Суддя першої інстанції: Шереметьєва Л.А.
18 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича та Департаменту патрульної поліції на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції м. Києва, Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича про визнання дій протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,
У травні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Києва, Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича про визнання дій протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 999701 від 28.04.2018 року та закриття провадження в справі.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник відповідача та третьої особи - Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича та Департаменту патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення НК № 999701 від 28.04.2018 року, винесена Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Шулежком Є.С. відносно ОСОБА_2 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 28 квітня 2018 року Інспектором роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежком Євгенієм Степановичем винесено постанову серії НК № 999701 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 28 квітня 2018 року позивач керувала транспортним засобом марки «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві по Сурікова в напрямку вул. Богданівської в темну пору доби з непрацюючою лівою фарою ближнього світла та при перевірці документів не мала при собі Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.1 «ґ» ПДР України.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Скасовуючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
В свою чергу порушення порядку користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів тягнуть за собою відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Натомість причиною зупинки позивачки визначено саме керування транспортним засобом в темну пору доби з непрацюючою лівою фарою ближнього світла, проте постанови за це порушення відповідачем винесено не було.
З даного приводу варто зазначити наступне.
За приписами ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.3 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (надалі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
При цьому, п. 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.4. ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відтак, інспектором було висунуто законну вимогу позивачці пред'явити документи на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб і поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 36 КУпАП, встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Колегія суддів звертає увагу, що не пред'явлення для перевірки документів, зазначених у п. 2.1 ПДР. є самостійним складом адміністративного правопорушення за яке нормами чинного законодавства передбачено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок, що є більшою за санкцію, передбачену ч. 1 ст. 121 КУпАП (за непрацюючу ліву фару в темну пору доби), санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі 340 гривень 00 коп., а тому дії відповідача є законними та такими, що вчинені на підставах та в межах норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича та Департаменту патрульної поліції - задовольнити, рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 листопада 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 317, 321, 322, 328 колегія суддів
Апеляційну скаргу Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шулежко Євгенія Степановича та Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 листопада 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.О.Беспалов
О.М.Кузьмишина