П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/3707/18
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. час і місце ухвалення: не зазначено, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюк Г.В.
суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Микитьона Віктора Васильовича на Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Микитьона Віктора Васильовича до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37945954 від 04.11.2017 року, про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю контори, загальною площею 194,1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер : 23188850 від 02.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю контори, загальною площею 194,1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1; визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 37945822 від 04.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю сіносховища, загальною площею 1304,9 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер : 23188700 від 02.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю сіносховища, загальною площею 1304,9 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2; визнати протиправним та скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 37945666 від 04.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю силосховища, загальною площею 1108,1 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_3; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер : 23188526 від 02.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю силосховища, загальною площею 1108,1 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_3; визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 37945384 від 04.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю вагової будки, загальною площею 19,1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_4; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер : 23188336 від 02.11.2017 року про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 права власності на будівлю вагової будки, загальною площею 19,1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_4.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року закрито провадження по справі.
Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Микитьона Віктора Васильовича подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що закриваючи провадження, суд першої інстанції не врахував, що СТОВ «Потік» та ОСОБА_3 не пов'язанні правовідносинами, за якими би відбувався перехід права власності на нерухоме майно зі спільної часткової у приватну, а тому за таких обставин, між позивачем та третьою особою не існує і не може існувати спору про зміну форми власності на нерухоме майно, оскільки така зміна не відбувалась.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що предметом розгляду по даній справі є визнання протиправними та скасувати Рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 прав власності та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за громадянином ОСОБА_3 прав власності.
також встановлено, що згідно Протоколу загальних зборів учасників СТОВ "Потік" №2 від 13.02.2004 року на цих зборах було прийнято рішення про затвердження переліку майна та акта: передачі майна, яке виділено спілці співвласників майнових паїв СТОВ "Потік" у кількості 117 осіб на загальну суму 779 000,00 грн.
Вказаним рішенням спілці співвласників майнових паїв СТОВ "Потік" дійсно виділено контору, сіносховище, силосховище та вагову будку, однак виділено усім співвласникам, без виділу конкретним власникам індивідуально визначеного майна.
З 13.02.2004 року і до цього часу СТОВ "Потік" не приймалось рішень про виділення конкретному власнику майнового паю - ОСОБА_3, індивідуально визначеного майна - контори, сіносховища, силосховища та вагової будки. СТОВ "Потік" не робило відміток про таке виділення у свідоцтвах на право власності на майновий пай ОСОБА_3 та не складало актів приймання-передавання цього майна ОСОБА_3
Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № НОМЕР_1 від 21.07.2017 року, № НОМЕР_2 від 26.07.2017 року та № НОМЕР_3 від 18.08.2017 року, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності за Відповідачем на контору, сіносховище, силосховище та вагову будку, було видано Потіцькою сільською радою у липні та серпні 2017 року, тобто вже після призначення арбітражного керуючого Микитьона В.В. 21.03.2017 року керуючим санацією СТОВ "ПОТІК".
Арбітражний керуючий Микитьон В.В. - керуючий санацією СТОВ "ПОТІК" на Свідоцтвах на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського "підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_1 від 21.07.2017 року, НОМЕР_2 від 26.07.2017 року та № НОМЕР_3 від 18.08.2017року також не вчиняв жодних відміток про виділення майна СТОВ "ПОТІК" в натурі та не складав актів приймання-передавання цього майна ОСОБА_3
З наведених підстав позивач вважає, що рішення відповідача про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на об'єкти нерухомого майна є протиправними, оскільки вони прийняті безпідставно та з порушенням встановлених для цього процедур.
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір про право цивільне, зокрема, про зміну форми власності спільних приміщень зі спільної часткової на приватну.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з цим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
Згідно з ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Аналіз фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір про право цивільне, зокрема, про зміну форми власності спільних приміщень зі спільної часткової на приватну.
В даному випадку спірні правовідносини виникли щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути розв'язані питання пов'язані з реєстрацією права користування нерухомим майном, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 14.03.2018 року у справі № 396/2550/17.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Микитьона Віктора Васильовича, - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року по справі № 1540/3707/18, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.