Справа №2-92/10р.
11 лютого 2010року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Бєлоус В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся із вимогами до ОСОБА_8 і просить стягнути з останнього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000грн. щомісячно до досягнення ним двадцяти трьох років, а також стягнути з відповідача аліменти за останні три роки. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є рідним батьком позивача, однак не приймає участі в матеріальному забезпеченні останнього. При цьому позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання.
Відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 вимоги позову не визнав, вказуючи на те, що не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, оскільки має невеликий заробіток, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину.
Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.191 цього ж Кодексу аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача,але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст.200 цього ж кодексу суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Під час судового розгляду судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином відповідача ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері позивача ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 та в даний час продовжує навчання в Єврейському університеті, при Благодійній організації «Школа «Ор Самеах» м. Одеси з стаціонарною формою навчання. З 01.01.2009р. по 01.01.2010р. знаходився в академічній відпустці за сімейними обставинами. Термін навчання, яке є безкоштовним в даному університеті, визначений до 30.06.2012 року.
Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що позивач має намір перейти до іншого Вищого навчального закладу, а саме до Міжнародного Соломонового університету, де навчання є платним. При цьому достовірних відомостей про платність навчання під час судового розгляду не надано.
Самостійного заробітку позивач не має. Мати позивача ОСОБА_7 працездатна особа, однак доходів не має.
Відповідач ОСОБА_1, громадянин Республіки Білорусь, працездатний, працює в даний час заступником директора ТОВ «АРТЕС-СТРОЙИНВЕСТ» та отримує заробітну плату в розмірі 326 529 білоруських рублів, що на день винесення рішення суду складає 3 265,29грн.
Прожитковий мінімум для працездатних громадян України з 01 січня 2010 року складає 864грн.
Відповідач знаходиться в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину.
Виходячи з встановлених під час судового розгляду обставин, суд прийшов до переконання, що позивач потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, а відповідач має можливість її надавати, але не у розмірі визначеному позивачем.
Так, суд виходить з того, що позивач самостійних доходів не має, продовжує навчання для отримання вищої освіти, при цьому сума аліментів визначена судом є менше ніж четверта частина доходу відповідача, однак більше половини прожиткового мінімуму встановленого для віку позивача.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за останні три роки задоволенню не підлягають виходячи з відсутності для цього обґрунтованих підстав. Так, позивачем та його представником під час судового розгляду не було надано доказів того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача,але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Відповідач повинен також відшкодувати судові витрати від сплати яких при подачі позову до суду був звільнений позивач.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182,191,199,200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8,10,60,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти в розмірі 600грн. щомісячно починаючи з 09 квітня 2009 року до припинення навчання.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.
Суддя